Апофеоз пострадянської двомовности: - "Я сєйчас міліцію пазаву"

[mysliwiec]

Якщо є бажання подивитися до чого може призвести двомовна політика - будь-ласка, зазирніть в бік моєї батьківщини - Беларусь.
Випадок.
 Підходжу на залізничному вокзалі до кіоску Белсаюздрук.
Питаю:
- Спадарыня, а ці ёсьць у вас асадка (кулькова ручка) на продаж?
Відповідь фєєрічна:
- Я сейчас милицию позову!

Comments

[mysliwiec.livejournal.com]

Батьки вдома розмовляли між собою чі українською, чі іспанською.

А коли на вулиці було чути дзвіночок сміттєвозу, то бібця казала мені чі брату:
-Візьми відро, іди викінь басуру
(басура іспанською сміття).

А так як жили ми в Грузії, то на вулиці і від сусідів, я ще чув і грузинську.
Коли ми дітьми гралися у дворі нашого будинку і комусь треба було покликати батька, то грузинські діти кричали "мама" чі "маміко" (тато, татусю), російськй діти кричали "папа", а ми з братом кричали "тату".

Те що українська це українська, я знав, і тому ніколи не дивувався українським словам.