Апофеоз пострадянської двомовности: - "Я сєйчас міліцію пазаву"

[mysliwiec]

Якщо є бажання подивитися до чого може призвести двомовна політика - будь-ласка, зазирніть в бік моєї батьківщини - Беларусь.
Випадок.
 Підходжу на залізничному вокзалі до кіоску Белсаюздрук.
Питаю:
- Спадарыня, а ці ёсьць у вас асадка (кулькова ручка) на продаж?
Відповідь фєєрічна:
- Я сейчас милицию позову!

Comments

[bormoglotka.livejournal.com]

"Ви хочите песен? Их есть у меня!"

На бігбордах в Мінську:



Ви уявляєте? Ця зовсім молода пані... Я не можу коментувати ось такій маразм: "ДЗЯКУЙ" - це для неї ПЕРШЕ СЛОВО РІДНОЮ МОВОЮ...

[mysliwiec.livejournal.com]

А дійсно - виняткова, ексклюзивна жіночка.
Замісь тато чі мама, перше ії слово у житті було дякую.
Посмоктало немовля мамину цицьку, втерло собі рота рукавом, і так собі культурно каже :
-Дякую.
І дали лупає оченятами і мовчить, бо слова "мамо" ще не знає.
:)

Той хто складав цей текст, бажаючи бути оригинальним, перемудрив самого себе.

[privacy-ua.livejournal.com]

А ось вам інше прочитання
Це перша вчителька, яка подякувала першокласнику за квіти. Відповідно перше слово яке він почув було "Дзякуй!"

Звичайно для цього йому було потрібно ніколи не бути на залізничному вокзалі. Принаймні в Мінську кілька років тому саме чугунка була місцем де я найбільше зустрівся з білоруською мовою.

А от в книгарнях Мінська пошук дитячої книжки білоруською виявився ще тим квестом. Знайшов хіба 1 книжку - казки.
Цікаво як там зараз.

[thomas-brute.livejournal.com]

Наскільки я розумію, цей плакат агітує людей переходити на білоруську мову, чи не так? Що ви бачите в ньому такого маразматичного?

[bormoglotka.livejournal.com]

спадарЫня - виправьте, будь-ласка. Це важливо - перша вчителька не пробачить :))) Дякую, пане Мисливець!

[mysliwiec.livejournal.com]

Вже роблю :)

[bormoglotka.livejournal.com]

Шчыры дзякуй, спадар Мисливець! :)) Врятували! :))

[mysliwiec.livejournal.com]

"перша вчителька не пробачить :))) "

Мені легше - бо у мне ніколи в житті не було ані вчителя, ані вчительки української мови.
Бо я ще в СРСР вчився в средній школі в Грузіїї де все було російською + як у кожній радянській середній школі іноземна (англійська) + 2 рази на тиждень грузинська мова.
Українську (ані граматику, ані орфографію) не вчив ні в якому учбовому закладі, жодного дня в житті.

Просто пишу як пишеться.

[bormoglotka.livejournal.com]

А батьки? Бо все йде саме з сімейних відносін. Коли моя мати ображалася з приводу "знову ВОЛОССЯ свої не прибрала!", чи "чому ти тут влаштувала якусь ЇДАЛЬНЮ!", чи моєму братові: "ти знову забруднився наче СЛЮСАР". Відверто вам скажу. Я довгий проміжок часу вважала, що мамо ці слова просто вигадала. І коли я вже дорослою жінкою в Києві побачила ці слова в рекламі, в друкованих засобах, на вивісках - це для мене був просто культурний шок.
Отже в кожного свій шлях до Її величності Української Мови...

[mysliwiec.livejournal.com]

Батьки вдома розмовляли між собою чі українською, чі іспанською.

А коли на вулиці було чути дзвіночок сміттєвозу, то бібця казала мені чі брату:
-Візьми відро, іди викінь басуру
(басура іспанською сміття).

А так як жили ми в Грузії, то на вулиці і від сусідів, я ще чув і грузинську.
Коли ми дітьми гралися у дворі нашого будинку і комусь треба було покликати батька, то грузинські діти кричали "мама" чі "маміко" (тато, татусю), російськй діти кричали "папа", а ми з братом кричали "тату".

Те що українська це українська, я знав, і тому ніколи не дивувався українським словам.

[(Anonymous)]

У нее, наверное, асадка с сирийцем Асадом ассоциируется.

[stzozo.livejournal.com]

Цікаво, а що вона подумала?

[magner58.livejournal.com]

"Бандєравєц".