Пляшка атраменту.

[mysliwiec]

Львів. Глибоко радянські часи.
Невеличкий гастроном неподалік від центру.
За спиною продавчині на полках рядочками стоять портвейни та інші плодово-ягідні "Сльози Мічуріна".
Трохи недобачаючий вуйко з села, в піджачку і кепочці -восьмиклинці з обов"зково з моменту придбання невитягнутою зсередині картонкою по периметру, чемно показуючи на одну з пляшок вказівним пальцем, нарешті подає голос:

-Прошу пані, мені ось ту пляшку атраменту.

Набундючена работнік савецкой торговлі зверхньо відповідає:

-Я вибачаюсь, але у нас тут не канцтовари.
Кажіть, що треба.

* * *

Comments

[iskatel.livejournal.com]

Файний анекдот.

[mysliwiec.livejournal.com]

То не анекдот. То було вдень, гастроном був напівпустий, я стояв поряд і чув то все.
Гастрономчик був неподалік від кінотеатру "Піонер".

Тоді я і ще сам не дуже зрозумів- що то є "атрамент" (з контексту було зрозуміло, що вуйко має на увазі пляшку вина, але думав що то якесь місцеве, суто Львівське жаргонне слово- бо якщо бути зовсім точним, то той вуйко сказав "аНтрамент")

Вже потім, коли читав Станіслава Лема польскою, і наткнувся там на "атраментовий колір",- взяв словник польської мови, і тільи тоді до мене дійшло :)

Може тому і запам"ятав.

[igorilla.livejournal.com]

Тонко

[mysliwiec.livejournal.com]

Жызнь...