mysliwiec

Львів. Глибоко радянські часи.
Невеличкий гастроном неподалік від центру.
За спиною продавчині на полках рядочками стоять портвейни та інші плодово-ягідні "Сльози Мічуріна".
Трохи недобачаючий вуйко з села, в піджачку і кепочці -восьмиклинці з обов"зково з моменту придбання невитягнутою зсередині картонкою по периметру, чемно показуючи на одну з пляшок вказівним пальцем, нарешті подає голос:

-Прошу пані, мені ось ту пляшку атраменту.

Набундючена работнік савецкой торговлі зверхньо відповідає:

-Я вибачаюсь, але у нас тут не канцтовари.
Кажіть, що треба.

* * *