Entry tags:
Пляшка атраменту.
Львів. Глибоко радянські часи.
Невеличкий гастроном неподалік від центру.
За спиною продавчині на полках рядочками стоять портвейни та інші плодово-ягідні "Сльози Мічуріна".
Трохи недобачаючий вуйко з села, в піджачку і кепочці -восьмиклинці з обов"зково з моменту придбання невитягнутою зсередині картонкою по периметру, чемно показуючи на одну з пляшок вказівним пальцем, нарешті подає голос:
-Прошу пані, мені ось ту пляшку атраменту.
Набундючена работнік савецкой торговлі зверхньо відповідає:
-Я вибачаюсь, але у нас тут не канцтовари.
Кажіть, що треба.
* * *


Невеличкий гастроном неподалік від центру.
За спиною продавчині на полках рядочками стоять портвейни та інші плодово-ягідні "Сльози Мічуріна".
Трохи недобачаючий вуйко з села, в піджачку і кепочці -восьмиклинці з обов"зково з моменту придбання невитягнутою зсередині картонкою по периметру, чемно показуючи на одну з пляшок вказівним пальцем, нарешті подає голос:
-Прошу пані, мені ось ту пляшку атраменту.
Набундючена работнік савецкой торговлі зверхньо відповідає:
-Я вибачаюсь, але у нас тут не канцтовари.
Кажіть, що треба.
* * *


no subject
no subject
Гастрономчик був неподалік від кінотеатру "Піонер".
Тоді я і ще сам не дуже зрозумів- що то є "атрамент" (з контексту було зрозуміло, що вуйко має на увазі пляшку вина, але думав що то якесь місцеве, суто Львівське жаргонне слово- бо якщо бути зовсім точним, то той вуйко сказав "аНтрамент")
Вже потім, коли читав Станіслава Лема польскою, і наткнувся там на "атраментовий колір",- взяв словник польської мови, і тільи тоді до мене дійшло :)
Може тому і запам"ятав.
no subject
no subject