Як чудово це все лягає в концепцію русскава міра, в якому украінскій язик має лише вспамаґательноє значєніє!
Мій гельсинський товариш Юрко Зуб закінчив перекладати есеї Вайнонена. У перервах між роботою він послухав «укрАінскоє радіо». На укрАінском язикє.
Он бил поражон:
Як то кажуть, накипіло. Сьогодні почув по радіо, як шанований мною Микола Вересень, спілкуючись українською з україномовним співрозмовником на теми релігії, вжив для ілюстрації цитату Марка Твена «Слухи о моей смерти несколько преувеличены».
Саме так, російською. Нагадаю, що і сам Вересень, і його гість розмовляли українською.
Плюс раніше я неодноразово чув, як україномовні люди цитують Франкліна Рузвельта ось так (з варіаціями): «Может быть, он и сукин сын, но это наш сукин сын».
Хто не знає, може подумати — що і в Твена, і в Рузвельта велікій і маґучій був радним язиком. І вони вважали великою крамолою заговорити, наприклад, англійською.
І цікаво, що таке цитування часто чуєш від людей, яких годі запідозрити в симпатіях до русскава міра. Це вже стало ніби традицією – такоє фпєчатлєніє, що це в багатьох на автоматі виходить. І не тільки в людей старшого віку (це ще можна пояснити спадком Совєтського Союзу) — а й у молодих, які майже все свідоме життя прожили в нєзавісімай Украинє.
Дивина та й годі.
Як чудово це все лягає в концепцію русскава міра, в якому украінскій язик має лише вспамаґательноє значєніє!
Вторинність української мови на підсвідомому рівні! Ну, я би ще зрозумів — якби то були такі афористичні цитати, які важко перекласти українською без істотних втрат. Але ж це не той випадок – обидві ці фрази можна вмить елементарно перекласти, було б бажання.
Так ф чьом же дєло? Невже оці зерна малоросійщини і меншовартості настільки вкоренилися у підсвідомості? Невже теорії про недолугість і вторинність української мови мають аж настільки широкую целєвую аудіторію?
У цей самий ряд можна паставіть і ( Read more... )
Ростислав Мартинюк

Мій гельсинський товариш Юрко Зуб закінчив перекладати есеї Вайнонена. У перервах між роботою він послухав «укрАінскоє радіо». На укрАінском язикє.
Он бил поражон:
Як то кажуть, накипіло. Сьогодні почув по радіо, як шанований мною Микола Вересень, спілкуючись українською з україномовним співрозмовником на теми релігії, вжив для ілюстрації цитату Марка Твена «Слухи о моей смерти несколько преувеличены».
Саме так, російською. Нагадаю, що і сам Вересень, і його гість розмовляли українською.
Плюс раніше я неодноразово чув, як україномовні люди цитують Франкліна Рузвельта ось так (з варіаціями): «Может быть, он и сукин сын, но это наш сукин сын».
Хто не знає, може подумати — що і в Твена, і в Рузвельта велікій і маґучій був радним язиком. І вони вважали великою крамолою заговорити, наприклад, англійською.
І цікаво, що таке цитування часто чуєш від людей, яких годі запідозрити в симпатіях до русскава міра. Це вже стало ніби традицією – такоє фпєчатлєніє, що це в багатьох на автоматі виходить. І не тільки в людей старшого віку (це ще можна пояснити спадком Совєтського Союзу) — а й у молодих, які майже все свідоме життя прожили в нєзавісімай Украинє.
Дивина та й годі.
Як чудово це все лягає в концепцію русскава міра, в якому украінскій язик має лише вспамаґательноє значєніє!
Вторинність української мови на підсвідомому рівні! Ну, я би ще зрозумів — якби то були такі афористичні цитати, які важко перекласти українською без істотних втрат. Але ж це не той випадок – обидві ці фрази можна вмить елементарно перекласти, було б бажання.
Так ф чьом же дєло? Невже оці зерна малоросійщини і меншовартості настільки вкоренилися у підсвідомості? Невже теорії про недолугість і вторинність української мови мають аж настільки широкую целєвую аудіторію?
У цей самий ряд можна паставіть і ( Read more... )
Ростислав Мартинюк

.jpg)
