mysliwiec: (Default)
[personal profile] mysliwiec
Як чудово це все лягає в концепцію русскава міра, в якому украінскій язик має лише вспамаґательноє значєніє!

Мій гельсинський товариш Юрко Зуб закінчив перекладати есеї Вайнонена. У перервах між роботою він послухав «укрАінскоє радіо». На укрАінском язикє.
Он бил поражон:

Як то кажуть, накипіло. Сьогодні почув по радіо, як шанований мною Микола Вересень, спілкуючись українською з україномовним співрозмовником на теми релігії, вжив для ілюстрації цитату Марка Твена «Слухи о моей смерти несколько преувеличены».
Саме так, російською. Нагадаю, що і сам Вересень, і його гість розмовляли українською.

Плюс раніше я неодноразово чув, як україномовні люди цитують Франкліна Рузвельта ось так (з варіаціями): «Может быть, он и сукин сын, но это наш сукин сын».
Хто не знає, може подумати — що і в Твена, і в Рузвельта велікій і маґучій був радним язиком. І вони вважали великою крамолою заговорити, наприклад, англійською.

І цікаво, що таке цитування часто чуєш від людей, яких годі запідозрити в симпатіях до русскава міра. Це вже стало ніби традицією – такоє фпєчатлєніє, що це в багатьох на автоматі виходить. І не тільки в людей старшого віку (це ще можна пояснити спадком Совєтського Союзу) — а й у молодих, які майже все свідоме життя прожили в нєзавісімай Украинє.
Дивина та й годі.

Як чудово це все лягає в концепцію русскава міра, в якому украінскій язик має лише вспамаґательноє значєніє!

Вторинність української мови на підсвідомому рівні! Ну, я би ще зрозумів — якби то були такі афористичні цитати, які важко перекласти українською без істотних втрат. Але ж це не той випадок – обидві ці фрази можна вмить елементарно перекласти, було б бажання.

Так ф чьом же дєло? Невже оці зерна малоросійщини і меншовартості настільки вкоренилися у підсвідомості? Невже теорії про недолугість і вторинність української мови мають аж настільки широкую целєвую аудіторію?

У цей самий ряд можна паставіть і те, як дехто полюбляє й досі казати й писати «Хельсінкі».
Хоч правописна норма змінилася ще на початку 90-х на користь Гельсінкі (ще краще було б Гельсинкі, але то вже атдєльний разґавор).

А скільки разів доводиться чути й читати: як виключення (замість як виняток), дякуючи чомусь (завдяки), не дивлячись на щось (незважаючи), учбовий (навчальний), договір (угода), кращий (у тих випадках, коли має бути — найкращий), користуватися популярністю (мати популярність), приймати участь (брати), підняти питання (порушити), зіштовхуватися з труднощами (стикатися), невід’ємна частина (невіддільна), наробки (напрацювання), залишає бажати кращого (аж ніяк не найкраще), чисельний склад (кількісний), протиріччя (суперечність), показання (свідчення)…

Усього Інтернету не вистачить, штоби привєсті полний спісак.

Але тут хоч можна знайти пояснення: люди просто свого часу недовчили українську. Натомість, добровільна відмова адекватних і освічених українців від українського цитування на користь російського – якийсь унікальний мазохізм, гідний пильної уваги фахівців.

Це приблизно те саме, що перепилювати гілку, на якій сидиш, і водночас розмальовувати її синьо-жовтими фарбами.

Тільки не кажіть мені, будьте ласкаві, — що зараз війна і взагалі є купа інших, значно важливіших проблем, а тому мовні питання не на часі.
З таким мисленням вони ніколи не будуть на часі».

Юрко Зуб — уже класик літературного перекладацького цеху. За 15 років самостійно створив цілу бібліотеку класичної фінської літератури українською мовою. Алексиси Ківі, Валтарі, Паасилінна, навіть Готакайнен. Завдяки своєрідній харизмі Юрка (цілком фінської — хто знає) фінська література збагатилася купою сюжетів про Україну.

Особливо цікавий Вайнонен, із есеями про Україну. У нього ми — країна без майбутнього й минулого. Живемо тут і тепер, як досконалі воїни та правдиві філософи.
Те, що це — не так, знає покійний Марк Твен (слухі нє прєувєлічени) і живий Микола Вересень (наш сукін син).

Але ви про це нікому не кажіть…

Ростислав Мартинюк



Date: 2016-02-13 12:15 pm (UTC)
From: [identity profile] belenky.livejournal.com
Я теж впевнений, що Марк Твен не розмовляв російською.
Edited Date: 2016-02-13 12:28 pm (UTC)

Date: 2016-02-13 09:08 pm (UTC)
From: [identity profile] mysliwiec.livejournal.com
Хіба що, коли він був в Одесі, міг там чути пару слів російською, чі тої мови, котру одесити вважали за російську :)

Date: 2016-02-13 12:40 pm (UTC)
From: [identity profile] vinylice.livejournal.com
Цікаві спостереження ) но, вєрньомся к нашім баранам!

Date: 2016-02-13 01:09 pm (UTC)
From: [identity profile] naigoro.livejournal.com
Вот тогда еще один лингвистический вопрос.
В украинском языке вывесок и объявлений я то и дело натыкался на обороты, которые выглядят явными кальками либо с украинского на московитское, либо наоборот. "Хiба що" / "разве что" - не может не быть калькой. Я думаю, что калек, увы, на сегодня больше в украинском российского происхождения, т. к. последние триста лет языковая агрессия (и, соответственно, стимуляция одного языка как "языка обучения") шла из Москвы. С другой стороны, кальки более старые, которые сейчас мы уже не прочитываем, шли в обратном направлении, особенно словообразовательные.

Date: 2016-02-13 02:42 pm (UTC)
From: [identity profile] archytector.livejournal.com
Между прочим, любимая тема в отношении "в/на Украине".

Часто ссылаются на Розенталя (Розенталь Д. Э. Справочник по правописанию и литературной правке. — М: Книга, 1971.) объясняя, почему правильно писать "в Украине". Вот, именно там он (Розенталь) пишет: "Сочетание на Украине возникло под влиянием украинского языка (ср.: на Полтавщине, на Черниговщине)". Немало и других примеров влияния украинского языка на русский.

Але якщо по суті питання, то так вже вийшло, що немало українців з творчістю Твена знайомі через російські переклади. То саме стосується і інших відомих висловів іноземців. Російськомовні інформаційні джерела і сьогодні займають немало місця в українському просторі і це вже не питання вторинності/первинності. У чехів подібна проблема була з використанням німецької, але судетські німці допомогли чехам позбутися "культурного впливу". У нас ситуація є трохи іншою і в найближчий час російська буде залишатись в культурному просторі не тільки Києва, але і Львова.

Date: 2016-02-14 12:03 am (UTC)
From: (Anonymous)
Вот, именно там он (Розенталь) пишет: "Сочетание на Украине возникло под влиянием украинского языка (ср.: на Полтавщине, на Черниговщине)"

Розенталь іде в сраку. Сто разів казали про семантику

Може, в Україні зостанешся, козакуватимеш або оженишся?

http://www.lodtrk.org.ua/?pg=1121&PHPSESSID=4f7257951e048bfc8db9ce0e809e418c

Date: 2016-02-14 12:13 am (UTC)
From: [identity profile] mysliwiec.livejournal.com
В найближчий час російська може і залишиться, але довго такий стан тривати не може тому що: http://ukrlit.vn.ua/lib/masenko_larysa/1.html

Останніми роками помітив, що з напрямку Росії більше не з"являються тексти, котрі містять у собі нові (цікаві) змісти.
Тим більше, що ми ще побачимо, як розвалиться держава РФ.

Date: 2016-02-13 03:06 pm (UTC)
From: [identity profile] macropisec.livejournal.com
На укрАінском язикє
був радним язиком
такоє фпєчатлєніє
прожили в нєзавісімай Украинє
украінскій язик має лише вспамаґательноє значєніє!
Так ф чьом же дєло?
широкую целєвую аудіторію?
можна паставіть
привєсті полний спісак
-- это ж разве правильно по-украински написано?

Русский мир Марка Твена

Date: 2016-02-13 07:12 pm (UTC)
From: [identity profile] mnemchin.livejournal.com
Приведу два факта.
1. Фамилия Twain - дословно пара, два, два предмета, близнец. Twain - упрощенное, редуцированное от слова двойной, звонкое д перешло в простое шлухое т.
2. Цитата, о которой идет речь, в оригинале написана так: The report of my death was an exaggeration. Exaggeration - преувеличение, чрезмерное преувеличение, выше крыши, поза горищем. Exaggeration - упрощенное произношение украинского позагорищем, то бишь выше крыши.

Re: Русский мир Марка Твена

Date: 2016-02-13 09:00 pm (UTC)
From: [identity profile] mysliwiec.livejournal.com
А также для полноценного освещения и глубинного понимания темы Русского Мира Марка Твена надо понимать, что имя Марк, это мужское личное имя латинского происхождения.
Предположительно произошло от лат. Marcus (молоток).
Другая версия сводится к тому, что имя берёт начала от Марса — бога-покровителя людей и стад, впоследствии бога войны.

англ. Mark
араб. ﻣرقس ‎‎
арм. Մառկոս
баск. Marco
белор. Марк
болг. Марк
брет. Mark
валл. Marc
венг. Márk
греч. Μάρκος
дат. Markus
ивр. ‏מרק‏‎‎‎
ирл. Mairc, Marcas
исп. Marcos
итал. Marco
кат. Marc
кит. 马克, 马可
корнск. Margh
лат. Marcus
латыш. Marks
лит. Markas
нем. Markus, Marcus
нидерл. Mark
норв. Mark
польск. Marek
порт. Marco, Marcos
рум. Marcu
сард. Marcu
серб. Марко
словацк. Marek
словен. Marko
тайск. มาร์ค
укр. Марко
фин. Markku
фр. Marc
хорв. Marko
чеш. Marc, Marek
швед. Mark
швед. Markus
эспер. Marko
эст. Markko
яп. マルコ

Date: 2016-02-14 12:21 pm (UTC)
From: [identity profile] ghgiuytlk-slon.livejournal.com
ще дивує поширення русизмів : наприклад "Хорошо" в українській мові є "Добре", є "Гарно", для чього третій цей термін?, або слово кастрат "Спасибі", з російської Спаси Бог, але якщо хтось каже Спасибі це що "Спасі Біг", і чому не Рятубо - Рятуй Боже??
Edited Date: 2016-02-14 12:22 pm (UTC)

Profile

mysliwiec: (Default)
mysliwiec

October 2022

S M T W T F S
      1
234567 8
91011121314 15
16171819202122
23242526272829
3031     

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jan. 25th, 2026 02:34 am
Powered by Dreamwidth Studios