![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
mysliwiecСоветское - значит отличное.
Отличное от нормального.
Например, вот свежепостроенный отрезок этой железной дороги (интересно, этот провал дороги прямо посередине БАМ-а специально проектировали, или он случайно сымпровизировался?)
Большая подборка фотографий с БАМ-а : https://watermelon83.livejournal.com/1078321.html
Отличное от нормального.
Например, вот свежепостроенный отрезок этой железной дороги (интересно, этот провал дороги прямо посередине БАМ-а специально проектировали, или он случайно сымпровизировался?)
Большая подборка фотографий с БАМ-а : https://watermelon83.livejournal.com/1078321.html
no subject
Date: 2021-12-16 11:38 am (UTC)Сползло. Такая фигня на жд случается где угодно, и это все ремонтируется регулярно.
no subject
Date: 2021-12-16 04:04 pm (UTC)Вы математик. Присмотритесь к шпалам (они сливаются в сплошную массу) и прикиньте остальную геометрию.
Хотел найти похожих картинок, но гугл и прочие больше не ищут, а только показывают рекламу.
P. S.
Нашёл немного.
Какова длина рельса для трамвая и железной дороги на этих снимках, я, конечно же, не знаю. Предположим для простоты, что 12,5 метров (наименьшая).
Цифрами на картинках указано фокусное расстояние объектива:
Ну и ещё парочка фоток с рельсами, на которых можно видеть это явление («сжатие перспективы»):
transphoto.org/photo/08/96/68/896685.jpg
(Между двумя соседними лужами, в которых «утонули» рельсы, 12,5 метров.)
imgprx.livejournal.net/53f4ae3ca3f97b488fcb8fb493188a705be9ab45/ct3q312CKTtdI1_jVMaldC9S7uKatOajxAb-lfKarmEu1vZq1bsf90z33qxpMxAGQmBfg58-SMo0aq5gMx8wDdalw6ctI5EZdQqK0a2jNNBL-rMK0LE6zbwOvLE2JS3O
P. S.
Когда-то в комментах я уже пытался объяснять это в как можно более понятной форме, сейчас вот нашёл:
telesyk.livejournal.com/712573.html
no subject
Date: 2021-12-18 01:53 pm (UTC)Все рассуждения о том, что тут могло быть влияние фокусной длинны объектива - мимо кассы.
Это я говорю вам как специалист (у меня институтский диплом кинорежиссера) и это же может подтвердить любой профессиональный фото или кинооператор.
Если бы фотограф стоял, сидел или лежал на рельсах и снимал направив камеру вдоль рельсов, тогда да. Тогда сьемка через длиннофокусник визуально "сжимает" расстояние от фотографа до горизонта (направление от себя и вперед), и не сжимает размеры по направлению влево-вправо (поперек линии съемки). И из-за этого поперечные изгибы рельсов становятся утрированно заметны.
Здесь совсем другой случай. Здесь фото снято с большой высоты. И четко видно, что в принципе прямые на всем протяжении рельсы просто просели на одном небольшом участке.
Если представить, что фотограф поменяет свой объектив на длиннофокусный, то мы увидим в кадре только меньший участок этих рельсов.
Попробуйте залезть на крышу 16 этажного дома и оттуда снять тремя разными объективами с разным фокусным расстоянием - 18(27), 35 и 180мм одну из улиц уходящую от вашего дома по диагонали там внизу.
получится что-то похожее.
Я даже могу вам не 99% точности сказать - почему фотограф снял именно этот участок БАМа, а не какой-то соседний (может сам не осознавая того).
Еще в институте, один из преподавателей кинохудожник и другой - кинооператор, оба, говоря о композиции кадра, говорили мне, что если отследить множество фото и кинокадров разных фильмов разных стран, разной тематики, массу картин художников разных времен совсем разной тематики, интересуясь только их композицией,
то в большом % из них мы обнаружим одно общее, то, что придает композиции этих картин-фото-кино изображений некую красоту и законченность в глазах зрителя. Во всех в них главные акценты расположены вдоль линии повторяющей форму латинской буквы "S" и взгляд зрителя идет вдоль этой "S" (эта "S" есть даже в символе инь-янь).
ДА, а картинка- иллюстрация с трамваем на гнутых рельсах, еще и доработана фотошопом.
no subject
Date: 2021-12-18 02:31 pm (UTC)Це вплив не оптики (бо вона й не впливає на кутовий розмір об’єктів на площині фокусування), а дистанції, з якої було зроблено фото. Вплив оптики лише у тому, що вона дає змогу робити кадри з великих дистанцій, щоб зафіксувати для нас цю дивну картину — вмістити у кадрі скількись предметів.
Геометрична оптика ігнорує деякі аспекти хвильової природи світла і приймає, що воно поширюється прямолінійно. Основне, що треба тут розуміти про ці когнітивні та оптичні ілюзії, це кутовий розмір предметів. Він обернено пропорційно залежить від дистанції між предметом і спостерігачем (та його оптичною системою).
Коли рейка до спостерігача розташована у просторі майже торцем, як на цих фото, то він реалістично бачить власне лише її торець, а все решта «сплющується» відносно цього торцю. Людський мозок таку картинку коригує мимовільно і поза увагою нашої свідомості, побачене не видається нам неприроднім, якщо ми вже маємо відповідний досвід.
А от площина фокусування (кадр) не вміє так робити і просто фіксує ту кількість світла (фотонів), що прилетіла від об’єкту спостереження. Тому на фото чи в кіно у відповідних обставинах виходять картинки з неприродньою передачею об’єму, перспективи, пропорцій.
Наш мозок не має від природи жодного досвіду правильної інтерпретації таких спотворень, але намагається раціоналізувати побачене на зображенні: не вірю, ви всьо врьоті, фотошоп. Нє, це не фотошоп, а ілюзія, яку людський досвід ніколи не бачить у реальному житті, а тому не вміє інтерпретувати.
Вас ув інституті вчили уникати таких ситуацій, а не створювати їх спеціяльно, хоч може й не акцентували увагу на цьому. Та й фотографи зазвичай уникають їх, бо це не є гарно. Та й не так просто зробити кадр із таким спотворенням перспективи.
«Коротка» рейка для колії — 12,5 метрів. Довга — 25, 50 тощо. Те, що ви бачите на фото як стики рейок, це і є стики рейок, між ними в реальності не менше 12 метрів, а на фото цей шмат простору «зморщується» до мінімуму. Це когнітивна і оптична ілюзія.
Одна рейка на фото з трамваєм приблизно однієї з ним довжини, придивіться уважніше.
«Горбаті» рейки насправді майже рівні, в них є невеличкий радіус кривизни, але в реальному житті ви його навіть не побачите.
no subject
Date: 2021-12-18 02:56 pm (UTC)no subject
Date: 2021-12-18 02:18 pm (UTC)Здесь точка сьемки находится на одном уровне с банками.
Попробуйте точно так же поставить на стол такие же 3 банки, а фотоаппарат, путь остается на том же расстоянии от стола, но поднимите его над над столом на 3 или 4 высоты банок.
И снимите еще раз через все эти объективы.
Саму увидите разницу
no subject
Date: 2021-12-18 02:35 pm (UTC)no subject
Date: 2021-12-18 03:09 pm (UTC)Для того щоби ви наочно побачили помилковість вашої аргументації я пропоную вам простий експеримент.
Ви берете таку ж кількість подібних банок, розставляєте їх відносно до фотоапарату на столі так само.
Фотоапарат встановлюєте на такий самій відстані від банок.
АЛЕ - фотоапарат має бути розташований не в одній горизонтальній площині з банками (як на наданих вами фото), а піднятий вище - хоче би на 3 чи 4 висоти банки.
Зробіть три фото різними об'єктивами і самі побачите різницю.
Ті фото будуть зовсім іншими (там не буде такого оптичного обману) незалежно від когнитивного сприйняття і раціоналізації картинки мозком
no subject
Date: 2021-12-18 03:12 pm (UTC)no subject
Date: 2021-12-18 03:40 pm (UTC)Бо якщо поставити банки точнісінько вздовж оптичної осі одна за другою, то перша банка повністю затулить собою решту і завжди буде видно тільки першу найближчу банку.
А якщо банки будуть стояти в одну лінію, але поперек оптичної осі фотоапарату, то такого ефекту також не буде - вони всі будуть однакового розміру (майже однакового, бо все ж таки відстань до центральної банки буде трошки менша, ніж до крайніх лівої і правої.
Те саме стосується і розташування фотографа відносно рельсів. Чим він ближче до них (стоїть чи сидить, чи лежить на колії, знімкуючи вздовж колії), тим більше вплив фокусної відстані об1єктивів на результат.
Чим вище фотограф над рельсами, тим менше
no subject
Date: 2021-12-18 03:46 pm (UTC)Аналогію між цими банками та рейкою мною було використано тому, що це одна й та ж ілюзія. Найдальша банка — це дальший стик рейки, найближча — найближчий стик, а ті банки, що всередині — це тіло рейки.
Коли ми для фотографування з далекої відстані беремо об’єктив з найменшим кутом зору, ми матимемо на площині кадру відповідне спотворення лінійної перспективи і пропорцій предметів на фото: майже однакові банки, горбаті рейки, сантиметр між стиками 12-метрової рейки тощо.
no subject
Date: 2021-12-18 02:36 pm (UTC)no subject
Date: 2021-12-18 03:41 pm (UTC)Хіба що для розваги.
no subject
Date: 2021-12-18 04:10 pm (UTC)Але можна й для розваги.
Ось прості приклади для ілюстрації хиб розуму.
Перша показує, як людський зір та розум помиляється щодо забарвлення смужки всередині через те, що вона оточена тлом із градієнтом:
Друга показує, як довколишні об’єкти дурять зір та розум щодо розміру великого кружальця:
Специфіка людського зору та інтерпретації побаченого мозком суттєво різниться від того, що можна зафіксувати оптичними системами реєстрації зображень. Цz різниця така значна, що було створено спеціяльну систему інтерпретації кольорів CIELAB, що дає змогу підлаштувати штучні зображення (фото, кіно) під особливості людського зорового сприйняття. Може здатися, що вона лише про колір, але це не так, бо ми маємо адаптивний зір, що домальовує реальність по-різному залежно від того, як у побаченій сцені розташовані об’єкти різного кольору. :)
no subject
Date: 2021-12-18 04:38 pm (UTC)(перцепртивна перспектива, це коли 2 трамвайні чи залізничні рейки на відстані від 0 до найближчих 10- метрів ми бачимо паралельними і тільки далі ми починаємо бачити їх за законами лінійної перспективи звужуючимися.
Це досліджував ще за СРСР академік Раушенбах, коли виявилось, що коли космонавти на тренажерах готувалися стикувати апарати в космосі дивлячись на зображення з телеекрану, то вони робили помилки і він почав шукати - чому.
А багато з художників навіть чисто інтуїтивно вже давно малювали картини саме так.
https://pm1.narvii.com/6787/09fcd026c6a334c5c3d38e662cfb498a8a8f7c6av2_hq.jpg
https://pa1.narvii.com/6787/2dc60abfa37530ec76a3a5aa40b0f94adbd51e88_hq.gif
https://cf2.ppt-online.org/files2/slide/h/h46RJ89pisAKFBjUMOWdlvbXHoyTZGzVYfILx1/slide-18.jpg
https://cf2.ppt-online.org/files2/slide/h/h46RJ89pisAKFBjUMOWdlvbXHoyTZGzVYfILx1/slide-20.jpg
" Перцептивная перспектива
Академик Б. В. Раушенбах изучал как человек воспринимает глубину в связи с бинокулярностью зрения подвижностью точки зрения и постоянством формы предмета в подсознании и пришел к выводу что
ближний план воспринимается в обратной перспективе,
неглубокий дальний — в аксонометрической перспективе,
дальний план — в прямой линейной перспективе.
Эта общая перспектива, соединившая обратную, аксонометрическую и прямую линейную перспективы называется перцептивной.
no subject
Date: 2021-12-18 04:59 pm (UTC)no subject
Date: 2021-12-18 06:10 pm (UTC)baltermants.com/media/img/photos/Baltermants85.110319.jpg
(на сторінці baltermants.com/oeuvre/landscape)
Я бачу, що це залізниця, можливо, з вузькою колією, складена з коротких рейок на дерев’яних шпалах. (Тимчасова?) Шматок її справді має такий вигляд, наче прогинається. Але обабіч не видно ознак розмивання колії, водяних потоків, що могли би там щось підмивати. Крім того, далі є ще такі ділянки з «кривою» колією. Враховуючи те, що я тут писав раніше, я вважаю, що ми бачимо на фото сплющену лінійну перспективу, а не якусь особливо нездалу колію. Це фото я роздивлявся у збільшенні до 500 і більше відсотків.
А що бачите ви?
no subject
Date: 2021-12-18 06:37 pm (UTC)Це БАМ. А БАМ за Брєжнєва ніколи не будувався вузькоколійним, відразу будували широку колію .
2) я бачу, що рейки з бетонними шпалами укладалися заздалегідь зібраними секціями цією машиною ( https://rails.com.ua/articles/ykladka-relsovux-pyteu.html ).
додатковим доказом, що моє бачення правильне, є те, що особливо при збільшенні фото чітко видно де стикуються ці секції ( одна темна полоса = "темна шпала" регулярно повторюється через рівний проміжок, через на око 10-12 світліших шпал).
3) при збільшення також ще ліпше видно, що під однією з цих секцій досить сильно просів насип і тому ми бачимо це заглиблення і лівий и правий рельс вигнулись вниз на всю довжину секції.
Вище/далі від нас (приблизно напроти дороги що підходить до залізниці з правого боку і трошки вище), рейки також лежать дещо хвилясто - насип під ними також не рівни, а з ямами і буграми.
Один з моїх товарищив на початку 70-х служив на БАМі у залізничних військах, розповідав як там все робилося і стройбатівцями також, через сраку , як кажуть русскіє - "на от'єбісь". Аби було.
В 1993 році я по таким кривим у вертикальній площі рейкам їхав пасажирським потягом з Харкова до Волгограда. Знімальна група з Одеси їхала знімати епізод фільму Кіри Муратової "Захоплення". Ближче до Волгограду вагони хитало так, ніби це не потяг на залізних них рейках, а прогулянковий катер на морі. Таке на залізниці я вперше в житті відчув.