Entry tags:
Майстер-клас. Як написати цікаву статтю, захистивши своє право на чужий текст
"Коли чєловєк нє такий как вобщє, потому одін такой, а другий журналіст, і ум у того другого нє для сочінєнія, а для устройства сєбя, для розвязкі свого сущєствованія, і когда такой чєловєк, єслі он журналіст, с тудова глянєт вниз на людей, ето ж вєдь очєнь і очєнь..."

"Дайте мені його хоч за горло подержати".
Якось, 23-го березня, йшли собі по місту крєатівниє журналісти сайту "БДЖОЛА", обмірковавули - звідки б ще дістати меду до свого вулика.
Йшли собі, йшли, обговорювали проміж себе - щож ім такого цікавого просвітницького ще написати, чим Україну вчергове порадувати, аж присіли вони попити пивка на лавочку у дворі якогось будинку, поряд з граючими в доміно пенсіонерами.
Гукнули вони одного з них, що чекав своєї черги козла забити, і питають його:
Діду, ось вам пляшка пива, бачимо ми, що людина ви малописьменна, складати слова на папері напевно що не обучена, що таке ті молодьожниє інтернети не петраюча, а чі не повідали б ви нам якусь найцікавішу історію з вашого життя?
А ми грамотно все це запишемо, і захістивши наше право на вашу розповідь, відповідно до законодавства про авторське право і міжнародниих угод, на всю Україну це надрукуємо.
Голькнув старий з горла пів пляшкі пива, обтер вуса, витяг з кішені цигарку, підпалили дідові його шкварчащу сігарєтку своєю запальничкою журналісти, і почав він ім розповідати.
Запам'ятали крєатівниє журналісти все, що він їм оповів, і назватра, надрукували у себе на сайті таке:
"Розповідь почнемо з того, що цю історію повідав нам один чоловік похилого віку, який колись працював у кіностудії ім. Довженка.
Ім’я його загалу не відоме, тому сенсу його розкривати немає.
Це простий колишній працівник київської студії.
Розповідь розкриває багато цікавих таємниць про те, як насправді створювався і повинен виглядати фільм «За двома зайцями».
Після цього бажання його переглянути знову рідною мовою просто непереборне!"
Сайт "БДЖОЛА".
Початок статті "Фільм “За двома зайцями”: чому “совок” так боявся показувати україномовну версію?
24.03.2016.
Вийшло і повчально і цікаво.
Але що ж тут найцікавіше, запитаєте ви, у чому тут ексклюзівна сутність майстер-класу?
А у тому тут майстер-клас, що далі, після цієї передмови, іде надрукований слово в слово, вкрадений у мене мій текст: текст посту, котрий я написав 8.03.2016.
© Бджола.
Всі права захищені
+38 (095) 288-03-21
site.bdzhola@gmail.com
Реклама
При поддержке:
Интернет-магазин шин Lester.ua
wezom studio
Думка редакції може не збігатися з точкою зору авторів публікацій
Вся інформація охороняється відповідно до законодавства про авторське право і міжнародними угодами. Копіювання текстів (в т.ч. окремих частин) або зображень, передрук чи будь-яке інше поширення інформації з видання «Бджола» можливе лише з зазначенням гіперпосилання на сторінку, з якої був здійснений копіпаст або рерайт.
* * *
Інші не такі креативні, як ці "бджолярі", просто тупо передруковують цей мій текст, як "анонімний".
І на сайтах, і у ФБ - наприклад, тут: - "Історія та сучасність. Україна єдина"


"Дайте мені його хоч за горло подержати".
Якось, 23-го березня, йшли собі по місту крєатівниє журналісти сайту "БДЖОЛА", обмірковавули - звідки б ще дістати меду до свого вулика.
Йшли собі, йшли, обговорювали проміж себе - щож ім такого цікавого просвітницького ще написати, чим Україну вчергове порадувати, аж присіли вони попити пивка на лавочку у дворі якогось будинку, поряд з граючими в доміно пенсіонерами.
Гукнули вони одного з них, що чекав своєї черги козла забити, і питають його:
Діду, ось вам пляшка пива, бачимо ми, що людина ви малописьменна, складати слова на папері напевно що не обучена, що таке ті молодьожниє інтернети не петраюча, а чі не повідали б ви нам якусь найцікавішу історію з вашого життя?
А ми грамотно все це запишемо, і захістивши наше право на вашу розповідь, відповідно до законодавства про авторське право і міжнародниих угод, на всю Україну це надрукуємо.
Голькнув старий з горла пів пляшкі пива, обтер вуса, витяг з кішені цигарку, підпалили дідові його шкварчащу сігарєтку своєю запальничкою журналісти, і почав він ім розповідати.
Запам'ятали крєатівниє журналісти все, що він їм оповів, і назватра, надрукували у себе на сайті таке:
"Розповідь почнемо з того, що цю історію повідав нам один чоловік похилого віку, який колись працював у кіностудії ім. Довженка.
Ім’я його загалу не відоме, тому сенсу його розкривати немає.
Це простий колишній працівник київської студії.
Розповідь розкриває багато цікавих таємниць про те, як насправді створювався і повинен виглядати фільм «За двома зайцями».
Після цього бажання його переглянути знову рідною мовою просто непереборне!"
Сайт "БДЖОЛА".
Початок статті "Фільм “За двома зайцями”: чому “совок” так боявся показувати україномовну версію?
24.03.2016.
Вийшло і повчально і цікаво.
Але що ж тут найцікавіше, запитаєте ви, у чому тут ексклюзівна сутність майстер-класу?
А у тому тут майстер-клас, що далі, після цієї передмови, іде надрукований слово в слово, вкрадений у мене мій текст: текст посту, котрий я написав 8.03.2016.
© Бджола.
Всі права захищені
+38 (095) 288-03-21
site.bdzhola@gmail.com
Реклама
При поддержке:
Интернет-магазин шин Lester.ua
wezom studio
Думка редакції може не збігатися з точкою зору авторів публікацій
Вся інформація охороняється відповідно до законодавства про авторське право і міжнародними угодами. Копіювання текстів (в т.ч. окремих частин) або зображень, передрук чи будь-яке інше поширення інформації з видання «Бджола» можливе лише з зазначенням гіперпосилання на сторінку, з якої був здійснений копіпаст або рерайт.
* * *
Інші не такі креативні, як ці "бджолярі", просто тупо передруковують цей мій текст, як "анонімний".
І на сайтах, і у ФБ - наприклад, тут: - "Історія та сучасність. Україна єдина"

no subject
"Штильмарк зашифровал в тексте романа фразу «лжеписатель, вор, плагиатор», имея в виду Василевского. Её можно найти, если читать первые буквы каждого второго слова во фрагменте из двадцать третьей главы:
Листья быстро желтели. Лес, еще недавно полный жизни и летней свежести, теперь алел багряными тонами осени. Едва приметные льняные кудельки вянущего мха, отцветший вереск, рыжие, высохшие полоски нескошенных луговин придавали августовскому пейзажу грустный, нежный и чисто английский оттенок. Тихие, словно отгоревшие в розовом пламени утренние облака на востоке, летающая в воздухе паутина, похолодевшая голубизна озерных вод предвещали скорое наступление ненастья и заморозков."
Можна в статті вставляти один-два слова шоб потом затаскати нігадяїв по судах.
no subject
Навіщо "вставляти одне- два слова", якщо вони поцупили весь мій пост, скопіювавши його повністю від першого до останнього слова, тільки змінивши оригинальну назву и від себе додавши лише процитовану тут іх авторську "передмову"?
Не знаю як ці відреагують, а, наприклад, хазяїн сайту fakeoff.org відреагував круто - спочатку звинувативши мене за те, що я також випадково побачив плагіат:
"Как сильно обиделся "автор" :) прям на целый пост гамна накопал и тут же про шкурняк свой вспомнил :)
Вот откуда столько дерьма в людях - откуда столько мелочности?
Обидели юродивого - отобрали копеечку! Пиздец, нет слов!"
А потім взагалі, хазайською рукою, за журналіста Іванова, переписав текст так, щоби від мого тексту там нічого взагалі не лишилось.
І це замісь того, щоби просто поставити посилання на автора :)
ТУт: http://mysliwiec.livejournal.com/2568775.html
no subject
no subject
no subject
no subject
Якщо ви пишете пост в ЖЖ, то ви вже заздалегідь "даєте згоду" на вільне використання вашого тексту за однієї умови - той, хто поширює ваш текст, має вказати авторство (де і у кого взяв).
А ці клоуни, прекрасно знаючи - де і у кого вони поцупили цей текст, придумали якогось неіснуючого діда, якій ім ніби-то колись десь щось "оповідав", якого знають лише вони і "ім’я котрого загалу не відоме, тому сенсу його розкривати немає".
no subject
ви, шановний, дуже щирий романтик!
коли б ломом впиздячити по туловіщу, або по кінцівках-воно б заволало несамовито, а совість...
для підора, совість - це несуттєва нематеріальна сполука.
no subject
Мені було простіше, в мене є оригінали сирців від фотошопу. А з текстом, на жаль, доводиться помудохатись, аби захиститись.
no subject
no subject