В свої 20 з невеликим років ( після закінчення кінотехнікума і перед тим як вступити до кіношного ВИШу), я рік пропрацював у звукоцеху кіностудії ім. Довженка.
Це було ще в СРСР, за Брежнєва.
Тоді ще не було побутових відеомагнітофонів і тому, коли хтось з режисерів хотів подивитися свій старий фільм, то робилося це так :
Він приходив до монтажного цеху, домовлявся з якоюсь з монтажниць, щоби та наступного дня, ніби-то для потреб фільму котрий вона монтувала, замовила 2 години проекції (наприклад, у одному з двох маленьких кінозалів на БАМі - на 3 і 4-му поверхах монтажного цеху).
З сейфу кіностудії (склад, де зберегаються копії всіх фільмів що знимала кіностудія) приносили ЯУФ-и з кінострічкою потрібного фільму, і у "кінозалі" (фактичто розімром з велику кімнату) дивилися кіно.
Раз, прийшов на кіностудію, тоді вже пенсіонер, режисер Іванов. Сказав, що хоче подивитися своє кіно. Це було десь за рік до його смерти.
Так вийшло, що на той час,я, хоча вже до того багато чув про це кіно, але сам його ще так і не бачив ні разу (чому саме - тут несуттєво).
Тож, домовимшись з хлопцями, що дві години мене ніхто шукати не буде, а як що, то для начальства вони щось вігадають і відразу мене покличуть, я підійшов до Іванова і напросився подивитися це кино разом з ним.
Отож, сіли ми поряд і дивилися цей фільм лише удвох.
Іванов коментував і розповідав.
Але не так давно на складі Маріупольської бази кінопрокату випадково знайшли одну укромовну копію (вже пошарпану, "третьої категорії").
Віктор Іванов до цього не дочекався.
Відреставрували, пару разів показали по ТБ, вона є на ютубі, але чомусь на телеканалах і досі крутять цей фільм лише російськомовну копію.
У чому різниця, запитаєте? Язьікнєімєєтзначєнія?
У цьому конкретному випадку, як раз мова має принципове значення для сприняття цього фільму таким, як його задумано авторами, а не таким, яким його простою заміною мови на язьік спотворила, виконуючи і перевиконуючи настанови Москви з подальшої русифікації України за принципом - "Коли у Москві стрижуть нігті, у Києві рублять пальці", радянська цензура.
У результаті маємо:
Коли цей фільм дивляться російською, то глядач сприймає його так :
- всі нормальні, позитивні персонажі російскомовні, розмовляють нормальною російською,
і на іх тлі, тільки смішні негативні дурнуваті персонажі - Проня і Голохвастов і Сєркови розмовляють хохлоподобним суржиком (іспорчєнньім русскім язьіком)
Якщо дивитися цей фільм українською, то картина діаметрально інша:
- всі нормальні, позитивні персонажі нормально україномовні,
і на цьому тли, лише смішні пародійно-негативні недолугі Проня Голохвастов і Сєркови виділяються своїм кацапоподібним суржиком (зіпсутою українською мовою).
Порівняйте самі:
https://youtu.be/R2gKcPiEYyQ
Це було ще в СРСР, за Брежнєва.
Тоді ще не було побутових відеомагнітофонів і тому, коли хтось з режисерів хотів подивитися свій старий фільм, то робилося це так :
Він приходив до монтажного цеху, домовлявся з якоюсь з монтажниць, щоби та наступного дня, ніби-то для потреб фільму котрий вона монтувала, замовила 2 години проекції (наприклад, у одному з двох маленьких кінозалів на БАМі - на 3 і 4-му поверхах монтажного цеху).
З сейфу кіностудії (склад, де зберегаються копії всіх фільмів що знимала кіностудія) приносили ЯУФ-и з кінострічкою потрібного фільму, і у "кінозалі" (фактичто розімром з велику кімнату) дивилися кіно.
Раз, прийшов на кіностудію, тоді вже пенсіонер, режисер Іванов. Сказав, що хоче подивитися своє кіно. Це було десь за рік до його смерти.
Так вийшло, що на той час,я, хоча вже до того багато чув про це кіно, але сам його ще так і не бачив ні разу (чому саме - тут несуттєво).
Тож, домовимшись з хлопцями, що дві години мене ніхто шукати не буде, а як що, то для начальства вони щось вігадають і відразу мене покличуть, я підійшов до Іванова і напросився подивитися це кино разом з ним.
Отож, сіли ми поряд і дивилися цей фільм лише удвох.
Іванов коментував і розповідав.
Як він старався змонтувати так, щобі звук з'єднував кадри мід час монтажного переходу ( коли дзеленчання металевах ланцюгів перетікало в удари Голохвастова, коли каркання круків продовжується дзвонами Андріївської церкви.
Як він шкодував, що в російській озвучці у багатьох епізодах знищено гру слів на кшталт протиставлення українського "у мене приємний день" російському канцеляризму " у мєня пріёмный дєнь".
Як радянська редактура відрізала вже знятий кінець фільму:
Сьогоднішні фінальні кадри, коли побиті Голохвастов з компанією падають на бруківку і йдучи від камери з піснею віходять з кадру, насправді були не останніми. Вони продовжувалися тим, що камера піднімалася і глядач бачив, що Голохвастов і решта попадають у сучасне, вже радянське місто і починабть залицятися до вже радянських дівчат.
Як за це начальство режисера зненавиділо, заявивши, що в радянському союзі таких як Голохвастов бути не може, бо то "пєрєжиток капіталізма" і побачивши в фільмі натяки на себе, тому що багато з них впізнали у бажавших стати савсємрусскімі Сірках Голохвостому і Проні, пародію на себе .
Про те, що перший (оригинальний варіант) фільму "За двома зайцями" насправді було знято українською мовою.
Надрукували невелику кількість копій і планували показувати тільки в Україні.
А вже потім, коли раптом народ масово повалив на те кіно, була зроблена додаткова озвучка ще й російськоою мовою.
В СРСР влада думала, що знищила всі копії українською (тоді в Київі знищили не тільки українську версію, але і кольорову копію і на студії Довженка була тільки чорно-біла, а кольорова була лише в Москві - на телебаченні і в Госфільмофонді в Білих Стовпах).
Як він шкодував, що в російській озвучці у багатьох епізодах знищено гру слів на кшталт протиставлення українського "у мене приємний день" російському канцеляризму " у мєня пріёмный дєнь".
Як радянська редактура відрізала вже знятий кінець фільму:
Сьогоднішні фінальні кадри, коли побиті Голохвастов з компанією падають на бруківку і йдучи від камери з піснею віходять з кадру, насправді були не останніми. Вони продовжувалися тим, що камера піднімалася і глядач бачив, що Голохвастов і решта попадають у сучасне, вже радянське місто і починабть залицятися до вже радянських дівчат.
Як за це начальство режисера зненавиділо, заявивши, що в радянському союзі таких як Голохвастов бути не може, бо то "пєрєжиток капіталізма" і побачивши в фільмі натяки на себе, тому що багато з них впізнали у бажавших стати савсємрусскімі Сірках Голохвостому і Проні, пародію на себе .
Про те, що перший (оригинальний варіант) фільму "За двома зайцями" насправді було знято українською мовою.
Надрукували невелику кількість копій і планували показувати тільки в Україні.
А вже потім, коли раптом народ масово повалив на те кіно, була зроблена додаткова озвучка ще й російськоою мовою.
В СРСР влада думала, що знищила всі копії українською (тоді в Київі знищили не тільки українську версію, але і кольорову копію і на студії Довженка була тільки чорно-біла, а кольорова була лише в Москві - на телебаченні і в Госфільмофонді в Білих Стовпах).
Але не так давно на складі Маріупольської бази кінопрокату випадково знайшли одну укромовну копію (вже пошарпану, "третьої категорії").
Віктор Іванов до цього не дочекався.
Відреставрували, пару разів показали по ТБ, вона є на ютубі, але чомусь на телеканалах і досі крутять цей фільм лише російськомовну копію.
У чому різниця, запитаєте? Язьікнєімєєтзначєнія?
У цьому конкретному випадку, як раз мова має принципове значення для сприняття цього фільму таким, як його задумано авторами, а не таким, яким його простою заміною мови на язьік спотворила, виконуючи і перевиконуючи настанови Москви з подальшої русифікації України за принципом - "Коли у Москві стрижуть нігті, у Києві рублять пальці", радянська цензура.
У результаті маємо:
Коли цей фільм дивляться російською, то глядач сприймає його так :
- всі нормальні, позитивні персонажі російскомовні, розмовляють нормальною російською,
і на іх тлі, тільки смішні негативні дурнуваті персонажі - Проня і Голохвастов і Сєркови розмовляють хохлоподобним суржиком (іспорчєнньім русскім язьіком)
Якщо дивитися цей фільм українською, то картина діаметрально інша:
- всі нормальні, позитивні персонажі нормально україномовні,
і на цьому тли, лише смішні пародійно-негативні недолугі Проня Голохвастов і Сєркови виділяються своїм кацапоподібним суржиком (зіпсутою українською мовою).
Порівняйте самі:
https://youtu.be/R2gKcPiEYyQ

no subject
Date: 2016-03-08 09:41 pm (UTC)no subject
Date: 2016-03-08 09:51 pm (UTC)Про них мне рассказывал Виктор Иванов.
Если вы посмотрите на последний кадр, то там видна некоторая неестественность концовки- когда камера смотрит сверху на брусчатку, сразу идет затемнение, ещё пару тактов песни (которая могла бы ещё продолжаться) и которую резко обрывает непонятный звук-аккорд и сразу титры "кінець фільму"..
Он мне рассказывал, что на самом деле это продолжалось подъемом камеры , и мы видели как Голохвастов, не останавливая свою песню, затесавшись в толпу, клеился к киевлянкам 1961 года.
no subject
Date: 2016-03-10 07:49 am (UTC)А что касается русского варианта, то как-то видел по какому-то российскому каналу "Пропалу Грамоту" с Миколайчуком на русском - плохо, совсем неинтересно звучит.
no subject
Date: 2016-03-08 10:54 pm (UTC)https://www.facebook.com/oleksa.shkatov/posts/1133984416641536
no subject
Date: 2016-03-08 11:01 pm (UTC)no subject
Date: 2016-03-08 11:08 pm (UTC)no subject
Date: 2016-03-09 06:36 am (UTC)no subject
Date: 2016-03-09 05:17 pm (UTC)Вони і іх суржик - це відхілення від норми (саме у тому, дефективному сенсі, якого треба встидатися ).
Але що є нормою, яку треба наслідувати?
В російськомовній версії глядач мимоволі починає сприймати російскомовність як норму (а вже на ії тлі - смішні паскудства суржикомовних хохлоподібних паскуд).
А коли норма - це українська мова, то все стає на свої місця (стає так, як написано в оригиналі- в п"єсі Старицього, за якою знято це кіно).
Нормальні люди розмовляють нормально , по-людські, українскою, а на іх тлі, смішні паскуди псують мову кацапізмами.
no subject
Date: 2016-03-09 07:09 am (UTC)no subject
Date: 2016-03-09 08:19 am (UTC)Минулого року подивилася оригінал фільму -- артикуляція така як має бути, доречні і смішні жарти. Батькам теж показала. Тато сказав:" Нарешті і я побачив УКРАЇНСЬКИХ "За двома зайцями"
no subject
Date: 2016-10-09 02:02 pm (UTC)no subject
Date: 2016-03-09 08:23 am (UTC)no subject
Date: 2016-03-09 10:02 am (UTC)Дякую !
Date: 2016-03-09 12:04 pm (UTC)no subject
Date: 2016-03-09 05:30 pm (UTC)no subject
Date: 2016-03-09 05:46 pm (UTC)(в той час, як в Києві радянська влада свідомо знищила і всі укріїномовні копії і на самій кіностудії було знищено всі "ісходнікі", всі робочі матеріали) - тобто - якби не знайшли ту єдину копію, то відновити україномовну тоніровку сьогодні було б неможливо.
За тодішніми правилами, одна фільмокопія (нова) мала витримати наскільки пам"ятаю 460 з чимось кінопоказів до того, як стане вже непридатною до демонстрування в кінотеатрах
Якість кіноплівок поділялася на 4 категорії
Найновіші, найліпші - 1-а категорія., це коли після премїєри фільм оказували у ліпших міских кінотеартах "першим екраном"
Потім 2-га категорія (це вже коли ту, трошкі пошарпану кінострічку, показували після великих міст по райцентрам і санаторіям)
Потім 3-тя ( по селам , по тюрмам, по військовим частинам)
4-а категорія - це вже те, що показувати не можна, вже на списання, з кіноплівки знімалося срібло і вона знищувалася, складався акт про знищення.
no subject
Date: 2016-03-10 01:33 pm (UTC)no subject
Date: 2016-03-09 07:16 pm (UTC)no subject
Date: 2016-03-09 07:33 pm (UTC)В СРСР було положення, коли прямо на кіностудії, друкувалися декілька копій кожного кіно відзнятого на кожній кіностудіі (масовий тираж для кінотеатрів робили кінокопіровалні фабрики - у Києві така була на Васильковській).
Обов"язковим було таке:
Одна копія кожного нового фільму відправлялася в архив Госфільмофонту (Білі Стовпи під Москвою, там величезна теріторія, після того як СРСР у 1945 вивіз туди з Берліну всю Берлінську сінематеку + те, що вже було з самого початку кіно в Росії а потім в СРСР, разом вийшло чі не найбільший у світі кіноархів. Німцям після 1955 повернули зроблені в СРСР копії всього того, що поцупили у них, а оригинали залишили собі)
Друга копія обов"язково залишалася "у сейфі студії".
Наприклад, я ще тоді, коли вона в СРСР була ще заборонена, разів з 5 на кіностудії дивився "Пропалу Грамоту", коли ії з того сейфу приносив нам Іван Миколайчук, щоби показати друзям).
А з "Двома Зайцями" ці падлюки навіть порушили свій же закон - знищили і україномовну копію і кольорову російськомовну, залишилася тільки чорно-біла російською.
no subject
Date: 2016-03-09 08:14 pm (UTC)no subject
Date: 2016-03-10 01:41 pm (UTC)no subject
Date: 2016-03-12 04:15 pm (UTC)no subject
Date: 2016-03-12 07:14 pm (UTC)no subject
Date: 2016-10-09 01:59 pm (UTC)no subject
Date: 2016-10-09 04:11 pm (UTC)no subject
Date: 2016-03-13 05:20 pm (UTC)https://www.facebook.com/profile.php?id=100001439403016&sk=photos&collection_token=100001439403016%3A2305272732%3A69&set=a.597163397008302.1073741845.100001439403016&type=3
no subject
Date: 2016-03-13 05:30 pm (UTC)Звідси питання - чому і доси в Україні українські телеканали не використовують оригинальну, україномовну версію фільму, котра єдина відповідає задуму режисера?
Що заважає?
no subject
Date: 2016-03-13 05:41 pm (UTC)no subject
Date: 2016-03-13 08:08 pm (UTC)Але я підозрюю, що справа не а тому (не в грошах).
Особливо зважаючи на те, що у нас жоден ТБ канал не є бізнесом (не приносить прибутку свому власнику).
Це написано в 2014, а зараз з грошима ще гірше: http://mysliwiec.livejournal.com/1922607.html
Це скорше ідеологія власників каналів.
no subject
Date: 2016-03-13 08:43 pm (UTC)В принципі, можна задати питання і Цетру Довженка, й ін. фігурантам, але враховуючи бардак, який там останніми роками коїться (взяти хоча б свіжий скандал між ЦД й ЦДКФФА ім. Пшеничного - у "ФБ" можна трохи почитати пости очільників), це марно (як і питати, чому не показують фільмів, вироблених на поч. 90-х у вже незалежній Україні - теж клубок з прав, фінансів і под.)...
no subject
Date: 2016-03-20 09:18 pm (UTC)no subject
Date: 2016-03-20 10:09 pm (UTC)Вища категорія - друкували великий тіраж кінокопій і з розмахом , "першим екраном", показували по всьому СРСР.
Грошова винагорода тім хто знімав кіно була найбільшою, ( великою за радянськими мірками, що в порівнянні з Захидними, було копійками).
Крім ідейно-художньої якості зважали на те, че не було під час роботи над фільмом перевищено затверджений бюджет (чі не перевитратили фінанси).
Акторам платили "ставка за знімальний день" (від 7.50 крб/день у актора-початківця після таетрального інституту, до 44 крб /день у Народного артиста таріфікованого за вищою категорією - були ще на весь Союз 6 чі 7 індівідуальних ставок по 75 крб на день у Басова Ефремова і ще у когось з подібних)
"Постановники" (режисер, сценарист, оператор, художник, директор) отримували за фільм тисячи карбованців "постановочних" (від одної до п"яти).
Решта знімальної групи - під час праці - звичайні радянські зарплати, а потім премію в сотнях карбованців. ( це якщо фільму дали вищу чі першу категорію + не було перевитрати фінансів - ).
Якщо друга категорія за якістю, то ніяких премій ніхто не отримував взагалі.
Перша категорія - це добре, друга категорія погано, третя - взагалі кіно не випускалося на екрани.
"За двома зайцями" отримала другу категорію, надрукували зовсім невелику кількість копій українською.
Вже потім другий раз друкували російськомовну версію.
Потім, вже в кінопрокаті, існували "технічні категорії" :
зовісм нова кінострічка до (наскільки пам"ятаю десь біля 50 сеансів - це 1-ша категорія.
Потім, що більше показів , то більше механічних пошкоджень з"являється на кіноплівці, бо як би інженер разом з кіомеханіком не регулювали кінопроектор, все ж це механіка і кожен прохід плівки через механізм, пошкоджує ії (через певну кількість кінопоказів на базах фільмопрокату монтажниці "ремонтували" кожну кінокопію, заклеюючи добриви перфорації , доклеюючи ракорди, и.т.д) .
Загальною бідою тоді були кіномеханіки, котрі чі то "на пам"ять", чі для того, щоб потім з того кадра (перевівши позитив в негатив) надрукувати фоторгафії, вирізали собі кадрики з фільму. А вирізали не щось незначне, а з найцікавіших сцен (про закордонні фільми там же напівгола Браджит Бардо чі Софі Лорен, я взагали мовчу).
Як наслідок, в селах дивилися фільми коротші за новеньку копію хвилин на 5 чі 7.
Кіноплівка мала витримати десь до 460 з чимось кінопоказів до того, як стане вже непридатною до демонстрування в кінотеатрах
Якість кіноплівок поділялася на 4 категорії
Найновіші, найліпші - 1-а категорія., це коли після премїєри фільм оказували у ліпших міских кінотеартах "першим екраном"
Потім 2-га категорія (це вже коли ту, трошкі пошарпану кінострічку, показували після великих міст по райцентрам і санаторіям)
Потім 3-тя ( по селам , по тюрмам, по військовим частинам)
4-а категорія - це вже те, що показувати не можна, вже на списання, з кіноплівки знімалося срібло і вона знищувалася, складався акт про знищення.
no subject
Date: 2016-03-21 03:53 pm (UTC)no subject
Date: 2016-10-09 10:54 pm (UTC)Цитата: Як наслідок, в селах дивилися фільми коротші за новеньку копію хвилин на 5 чі 7.
В 1985 году смотрел несколько раз (раз 10 минимум) фильм "Конвой". И каждый раз замечал, что таки короче становился, да ещё до такой степень, что один момент пропал потом полностью.
no subject
Date: 2016-03-23 06:32 pm (UTC)no subject
Date: 2016-03-21 08:04 am (UTC)no subject
Date: 2016-04-04 04:50 am (UTC)Прекрасно описывает стремление народа усидеть задницей на 2-х стульях - и денег получить и красивым побыть
Тем, кто умеет думать, не составит сложности провести параллели между некрасивой, но доступной и богатой Россией и красивой, но той, которой Голохвастов 100 лет не нужен - Европой, но которой мамка США усердно навяливает Голохвастова из-за того, что он "богатый". А "богатый" он только потому что рядом с богатой трется, сам по себе, ничего не представляя
Как только мамка понимает, что толку от Голохвастова не будет - ссаными тряпками гонит от своей Гали. Но и некрасивой, но богатой он тоже уже не нужен
Замечательный фильм. Надо крутить на украинском языке почаще - народу это требуется. на подсознательном уровне, понимает всю правдивость ситуации.
А насчет того, что Голохвастого не было в 1961 - это правда. После войны люди прекрасно понимали кто друг, а кто враг и мозги было не запудрить печенюшками и чайком.
Надо было режиссеру снимать про 2013-2014 год
no subject
Date: 2016-04-04 03:52 pm (UTC)А нынешние - Голохвастовы - это тоже результат "самого лучшего в Мире советского (и постсоветского) образования и воспитания". Их же к нам не с Марса на парашютах закинули?
no subject
Date: 2016-04-04 05:46 pm (UTC)Самое противное, что этих уродов-голохвастовых и наших правителей - не с Марса закинули, а они продукт нашего общества. И, значит, мы такие же, только до кормушки не дорвались
И значит, что внутри мы такие же голохвастовы. Это мозгом можно понять, но сердцем принять очень трудно. Но, к сожалению, пока себе не признаемся, будем прыгать, пыжиться и кричать "нет, мы не такие" - проблема не решится. Надо себя и других перестать обманывать
Надо убить в себе "голохвастого", "неходу" (из другого замечательного фильма "Верные друзья") и смотреть на себя, а не на других.
Легко сказать, но вряд ли при нашей жизни получится сделать
no subject
Date: 2016-04-04 05:59 pm (UTC)Если мой сосед, вместе с которым мы выросли, стал вором в законе, то значит ли это, что "мы все воры в законе"?
А если не значит, и я вором не стал и на зоне не сидел, а наоборот, учился и работал, то в чем мне "признаваться"?
Если вы видите Голохвастовых со стороны и не уподоблялись им ни раньше ни сегодня и осуждаете их, то откуда у вас вывод, что внутри вас тоже Голохвастов?
Это возможно только в том случае, если ваш внутренний Голохвастов таки- есть, но он трусливый и только поэтому побоялся рваться к кормушке и поэтому не проявился (вы сами о нем знаете, но другим людям его не видно).
Но даже в этом случае, судить по себе о всех, крайне нелогично.
no subject
Date: 2016-04-04 09:16 pm (UTC)Потому что я знаю, если бы была возможность дотянуться до кормушки и ничего за это не было бы - я бы воспользовался.
А все вокруг кристально чистые.. Ни на ком 90-е не оставили отпечатка, когда не знаешь придешь домой или нет. Один я такой
Вряд ли при жизни тех, кто помнит 90-е, у нас получится построить здоровое общество
no subject
Date: 2016-04-04 09:35 pm (UTC)И что-то до сих пор ни к какой кормушке не рвался и не дорвался.
И жаба по этому поводу не давит.
Кстати - и добирался домой и в час и в два и позже ночи, и ничего, живой и никем не задетый.
Правда, один раз была идиотская ситуация - стояли в пол первого ночи вдвоем на тротуаре, ловили машину, мимо на большой скорости ехала светлая Волга из открытого окна которой "просто так", стреляли из пистолета (издалека было слышно, но я вначале подумал, что это стреляет выхлопная труба).
Одна пуля просвистела мимо меня.
no subject
Date: 2016-07-04 08:17 pm (UTC)В этом месте мне вдруг захотелось заглянуть в профиль комментатора, чтобы убедиться, что... таки да, место жительства – РФ.
Я совсем недавно с удивлением обнаружил, что у россиян воспоминания о 1990-х в чем-то кардинально отличаются от наших. Да, было бедно, да, трудно... да, преступность была. Но — жили же, и пережили. Много и возможностей новых тогда открылось, много хорошего тогда началось. А послушаешь россиян — какой-то ад кромешный, сплошной беспросветный мрак и тоска.
no subject
Date: 2016-07-04 09:22 pm (UTC)Но я думала, что только у меня одной с ними такая разница в восприятии той эпохи.
Как думаете: они легендизируют те времена, или, может, действительно жили в более трудном и опасном обществе?
no subject
Date: 2016-07-04 09:26 pm (UTC)Те, кто говорят, что у нас в 90-е годы было "ужасно", просто не знают, что в это время было в Грузии.
По сравнению с тем, что было там, у нас была райская и комфортная жизнь.
no subject
Date: 2016-07-06 07:22 pm (UTC)Може, мені просто трапляються такі контужені, як отой. А може, то тільки ми з вами такі.
no subject
Date: 2016-07-04 11:33 pm (UTC)400-500 тысяч - это средний город вымирает. Каждый год. Безвозвратно.
Население Украины сократилось с 51 миллионов в 1996 году до 48 миллионов в 2003.
Минус 3 миллиона жителей за 7 лет
А ты и дальше смотри мое место жительства.. Надейся, что это твое действие (на мой взгляд, совершенно бессмысленное) вернет людей.
Сейчас население Украины 42,7 миллиона кстати. На 10 миллионов меньше (20%), чем было 20 лет назад. Пошути еще искрометно про Россию.
Да, у нас был ад и люди умирали и мы это помним, а у вас был ад и люди умирали и вам плевать.
И много хорошего началось. Хорошие люди сделали свои первые миллиарды и стали первыми олигархами. Что же тут плохого?
no subject
Date: 2016-10-10 04:01 pm (UTC)Дякую за цю статтю. Але розміщу у себе ібігданову версію, бо до мене багато російськомовних ходить.