Украина впервые появляется только на картах Гийома Боплана? Вас кто то жестоко обманул.

[mysliwiec]

"Вас кто то жестоко обманул. Украина появляется на картах Гийома Боплана" - садитесь, тоже два.
Есть в Национальной библиотеке Парижа в бумагах французского купца Мотиеля интересная географическая карта Черного Моря, сделана неизвестным автором.
Мотиель ездил из Франции суше в Турцию через Украину. Выехал он из дома в 1580 году, а вернулся в 1582 г., пробыв в путешествии 2 года с лишним.
Ясно, что карту, которой он пользовался в том путешествии, было сделано раньше 1580.
На сей карте территория по обе стороны Днепра имеет себе надпись: "Uckrania" (Украина). На этой территории показаны города Овруч, Житомир, Киев, Каменец-Подольский., Полтава, Чигрин.
Я думаю, карта человека, который действительно ездил через описываемые в карте земли, значительно ценнее и правдивее карты Дженкинсона, который там никогда не был. Вот собственно карта:



Собственно на этом можно заканчивать бред про то, что в 16 ст. Украины-де не было на картах, а Московия-Россия была.

тут:

Comments

Факти - штука вперта)

[vkranie]

українці - 18 сторіччя:
http://mysliwiec.livejournal.com/2377937.html?thread=15133137#t15133137
( архів https://archive.is/ehQmq )

укр. мова - 1833 рік:
http://mysliwiec.livejournal.com/2377937.html?thread=15132369#t15132369
( архів https://archive.is/G29NR )

Україна і московська окраїна(задоння та рязаньщіна)
1. http://mysliwiec.livejournal.com/2377937.html?thread=15133393#t15133393
2. http://mysliwiec.livejournal.com/2377937.html?thread=15133649#t15133649

[the-divergent.livejournal.com]

Мало того, в сети встречается информация о другой карте: "В Арх. Фр. Министерства Зак. Дел сохраняется карта Украины, сделанная в 1572 году по приказу короля Карла IX для его брата Генриха, кн.Анжуйського. На сей карте территория по обе стороны Днепра имеет надпись: "Ukraine" (Украина), захватывая и нынешнюю Харьковскую, некогда называлась Слободской Украины. Та часть, где сейчас Кременчуг, Елисаветград, Екатеринослав, и ниже имеет надпись: "Cosaques" (Казаки)." (http://myreferat.net/referats/951/29770/?page=3). К сожалению саму карту в сети не нашел, а посмотреть бы было интересно.

[(Anonymous)]

Это слишком новенькие карты

[the-divergent.livejournal.com]

о, об этой информации не знал, спасибо... логично, конечно, названия стран и территорий не возникают за пару дней. Да и карты в те времена писались долго. Если в середине 16-го ст.купцы ездили через черноморский регион с готовыми картами Украины, то вполне можно предположить, что и до этого она там уже была достаточно длительное время...

[mysliwiec.livejournal.com]

Річ у тім, що вже понад століття більшість українських істориків послуговується турецькими хроніками через треті руки. Ще від часу Костомарова й Грушевського ми переважно отримуємо «турецьку» інформацію про Україну то з російських, то з польських, то з німецьких або французьких джерел. Якби то ще в перекладі, а то ж нерідко й просто – нате вам факт, беріть посилання на нього - і користуйтеся.
Наприклад, багатьом відома «Історія Кримського Ханства» російського історика В. Смирнова. Книжка й досі залишається найавторитетнішим джерелом з історії ханату; там є чимало згадок і про козаків. Але тільки сліпому непомітно, як тонко маніпулює її автор історією кримських татар, «ощасливлюючи» цей народ приєднанням до Російської імперії.
Проте Смирнов ще багато часу й далі залишатиметься авторитетом для багатьох дослідників Криму, оскільки його праці всіяні посиланнями на ті-таки загадкові османські джерела. От лиш як ними послуговувався або, прямо кажучи, маніпулював російський сходознавець? Щоб це знати, українцям пора самотужки дослідити турецькі писання.................

Країна Украйна або Укранья

Окрім того, османські літописи – це й чіткі згадки про нашу землю як про «Украйну», чи «Укранью». Так вона фігурує й на багатьох турецьких мапах нового часу .
Навіть у середині вісімнадцятого століття, коли Росія остаточно охрестила нас перед сусідніми країнами «Малоросією», османи нерідко й далі послуговувалися більш відомою їм назвою. Наприклад, коли посол султана Мустафи ІІІ Шегді Осман-ефенді 1757 року добирався до Петербурга, то так описував нашу столицю:
«Київська кріпость стоїть на рубежі сторони «Украньї», Ляської землі, і здавна відомі її міцні фортеці, як оплот безпеки малої «Русіййе» та довколишнього благополуччя…»
Ще цікавіше за століття до султанського посла відгукувався про мешканців нашої столиці й відомий турецький мандрівник ХVII століття Евлія Челебі:
«Самі вони [жителі Києва] — давній народ, а мова їхня ще більш всеосяжна і багата, ніж фарсі, китайська, монгольська та всякі інші. Але вона має схожість з московитською мовою... Але дивно, що всі вони однаково (і руси, і московити) обходяться двадцятьма дев'ятьма буквами».
Певна річ, згадували османи українців як «русів», а самі наші землі – «краєм русів», проте вже якщо і плутали народ «русів» із кимось, то радше з тими ж поляками, ніж із «московитами».
Плутанина в їхніх джерелах – це, взагалі, окрема тема, бо вряди-годи французи для турків могли стати німцями, італійці – французами, а назва «рус» – цілком імовірно могла стосуватися й польської адміністрації в Україні. Принаймні, про це тривалий час в українському, а далі й у західному сходознавстві тривала запекла дискусія, що нічим не завершилася.
Для прикладу цитата про ставлення русів-козаків до московітів із оповіді турецького літописця 17 століття Мустафи Наїми про козацько-російську битву під Конотопом 1659 року:
«Три роки, як московський цар посягає на нас, що й от-от прибере до рук. Передусім він замірився знищити вояків татарських, ловців на ворога. Затим – завоювати краї рабів Ісляму, оскільки ж досі козаки не слухаються його й не скоряються, то післав незчисленне військо на чолі з вельможними боярами здобути фортецю на (наших) кордонах».
Отож загалом чітка ідентифікація українців – це та особливість османських літописних джерел, що найчіткіше опонує імперським дискурсам істориків із сусідніх країн, де нас висвітлюють, самі знаєте як.