Про "окупантску мову" і русскоязычіє

[mysliwiec]

Цитата:

"Всіх борцунів з "окупантською мовою", настійно прошу замінити на передовій російськомовних захисників України (а їх, за моїми рахунками приблизно 3/4)
... або заткнути свої чорні роти ... бо через них чітко видно отсуттвіе мізків".

(написала це людина, котра років з десять тому назавжди перебралась в Україну з Росії, з початком Майдану однозначно стала на бік Майдану, а з початком військових дій на сході є волонтером і допомагає ВСУ і ділом і словом - як панотець Киівського патріархату).

Недавно я два месяца подряд назад плотно общался с коллективом из 10-ти человек. Бригада строителей.
Из них для 8-ми привычный с детства язык - украинский.
Когда перезнакомились и они уже принимали меня как своего, то пока с каждым из них я общался отдельно и видно было, что по украински им говорить легче, как-то незаметно для самих себя мы переходили на украинский язык. То есть - пока они со мной или между собой говорили один на один, то говорили о украински. Кто-то чище, кто-то на таком полусуржике, как говорят в селах одесской области откуда они родом.
Но как-то раз, я, и трое из них стояли и перекуривали (днем на их рабочем месте).
Так вот - во время перекура, они сами не замечая того все перешли на русский.
Я, оценив несмешной юмор этой ситуации сказал :
- Какая-то неестественная ситуация. Вот, стоят трое украинцев. а говорим мы между собой почему-то на русском.....
Эти трое работяг, сначала не поняли о чем я, потом до них дошло.
Ответ был такой :
- Так ми ж звикли, в городе - значіт па рускі. І на работє всё начальство - тоже па рускі.....
Это тогда они мне так ответили, а когда вообще переходят на русский, то говорят на нём почти без украинизмов. Вот когда они домой к родителям приезжают, - то там они говорят по украински. Или дома с женой.
И если кому-то из них придет повестка (а им всем - от 25-ти до 40-ка) и они попадут в АТО, то если их командир будет русскоязычный, то и они будут говорить на русском и попадут в статистику как русскоязычные.

Як відрізнити тих, хто бажає перемоги України у мовному питанні
не менш важливому для майбутнього України ніж віськова перемога, бо це одна з складових самовизначення людини у суспільстві - чі українці є окремим самодостатнім народом, чі вони є нєдомалороссамі і і тому іх доля спілкуватися у сучасному світі не своєю "телячою недомовою", а "нармальньім чєлавєчєскім русскім язьіком",
тих, хто бажає припинення трьохсотлітньої насильницької русификації
наслідком котрої сьогодні і є та неприродно велика кількість гормадян України яку ми бачимо навколо нас і котрі у побуті спілкуються не мовою своїх дідів-батьків, а якщо вони імігрували в Україну, то не мовою держави де живуть і громадянами котрої вони є (що було б логічно) а мовою однієї сусідньої недружньої держави, котра сьогодні окупувала частину території України і словом, грошима і ділом воює з Україною на інших ії теренах,
тих, хто бажає щоб нарешті Украіна заговорила своїм природним голосом, своєю мовою,
від борцунів з "окупантською мовою" котрі тільки на словах люблять Україну, але чомусь ховаються від мобілізації?

P.S.
Той, російсткомовний панотець, відкриває у себе курси української мови .
Це в Одесі.

Comments

[(Anonymous)]

ракоцапы пусть дают советы своим соотечестенникам

[mysliwiec.livejournal.com]

В последнее время заметил, что в сети начали усиленно формировать мнение, что правильные укрАинцы - это те, кому всё равно на каком языке разговаривать, лишь бы это был русский язык.
А те, кто хочет, чтобы мова вытеснила Великий и могучий общепонятный, - те отмороженные злобные хахлы.
И формируют это мнение (кроме наших местных ещёвчераборцов за оунлирусскоязычие), вот эти :

Сбитые своими летчики интеллектом http://mysliwiec.livejournal.com/2292601.html

[василий иванов (from livejournal.com)]

Є таке, от і в ібігдана вчора подібний пост був, де російськомовний учасник ато і сцикливий, україномовний придурок у вишиванці докоряє йому за мову.

[daphne (from livejournal.com)]

А еще тех, кто хочет чтобы Украина была украиноязычной в конечном итоге, называют вышиватниками - вот уж не знаю, ольгинцы ли запустили этот ярлык или местные креаторы, но если мне не изменяет память, вначале так называли все же только ура-патриотов (они же кукареоты), а язык приплели позже.

Манипуляция русскоязычними бойцами на фронте - подлейшая, мерзейшая. Но таких манипуляторов в тупик ставит простейший контр-вопрос: а как насчет прав украиноязычных бойцов или иностранцев, владеющих только украинским? У історичному центрі Києва неможливо виявилось отримати узвар на таці, якщо не знаєш общєпанятного.

Для себе зробила висновок, що борцуни ці найчастіше озвучують також (от диво дивне) меседжі, співзвучні кремлівським та сепарським (третій майдан, вальцман і т.д.), що з огляду на дещо неоднозначну історію, схему фінансування та алгоритми поведінки "правих" наших сил в принципі не викликає подиву.

[walentina chchlina (from livejournal.com)]

а в мене - навпаки - я з "російськомовної" родини, але намагаюся розмовляти всюди українською - люблю її більше (щоправда, якщо залишгаю коментарі в соцмережах, то, як правило, дотримуюсь мови посту, хоч писати мені українською легше)
Сподіваюсь, з часом ця ситуація виправиться (як в Бельгії, де французська мова була "титульною", а зараз - фламандська більш поширена, наскільки мені відомо).

[василий иванов (from livejournal.com)]

Нещодавно довелось спілкуватись телефоном з литовцем (обговорював технічні питання з виробником), звичайно на язике международного общєнія. На диво, мені це гірше вдавалось ніж співрозмовнику, зате виявив спільні слова : "комин", "дякую")). Виявляється що востаннє я говорив російською (і думав російською) ще у вісімдесят дев'ятому році. А тепер в мене щелепа я у тої онліязичної жіночки, все розумію, а говорити важко.