![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
mysliwiecOriginally posted by andriy_lopata at Русофобії пост
andriy_lopata at Русофобії постОдин знайомий має дуже цікаву книжку, антикварну, оригінальне видання 1810 року про враження від подорожі Російською Імперією іноземця.
Кидатиму сюди його переклад та фото сторінок, пост буду обновляти як тільки будуть нові матеріали.
Далі цитати.
Стосовно історії - якось настав час, коли я для себе визначився, що не можу стовідсотково довіряти історіям країн-держав-імперій. В першу чергу тому, що історія завжди використовувалась як інструмент пропаганди. Відтоді зацікавленість в історії не зменшилась але змістився її напрямок, цікавлюсь майже виключно тим, що неможливо оповити політичними уподобаннями. Це історії будинків, міст, біографії людей. Цікаво читати історичні першоджерела, що описують звичайні події а не поточні політичні події, бо в авторів так само відповідна заанажованість. До відносно недавнього часу, наприклад, люди взагалі не сприймали політичних кордонів, тим паче не переймалися їми так як ми. З іншого боку, тоді справжні кордони визначалися інакше - релігіями, мовами, культурно-побутовими звичаями. Свого часу я цікавився першоджерелами особливого напрямку - туристичні оповідання. В період, приблизно, 1785 по 1850, освічені люди зі статусом писали книги про свої мандрівки, щоб потім похизуватися перед своїми колегами чи знайомими.
Уявіть собі Україну 1810 року - та яка там Україна, Шевченко ще навіть на народився, національної свідомості нема, все погано і всі бідні, кацапи рулять. Мабуть, але мені довелось подивитись на Україну очами Едварда Кларка, що мандрував Європою саме у цей час, сам був не дуже відомим науковцем - натуралістом та мінерологом. Я тоді навчався в університеті і мені вдалось придбати його перше видання його оповідань про подорожі, зокрема, східною Європою.
Наведу деякі приклади/уривки. Він тільки що побував у Москві, якщо у двох словах - циганщина, багаті купці намагаються бути цивілізованими, але в них це не виходить. Далі він їде на південь і вже десь біля Воронежа вперше зустрічає караван з українцями:
Українці цілком відрізняються від росіян та інших мешканців Росії. Вони більш шляхетна раса, відважніша та взагалі гарніше виглядають і краще росіян у всьому, у чому одна людина може бути кращою ніж інша. Вони чисті, чесні, працьовиті, щедрі, ввічливі, хоробрі, гостинні і менш забобонні.
Про росіян
Ночували в убогому селі Подулок Московському де місцеві мешканці навіть не вміють сами запалювати собі вогонь. Немає нічого більш огидного, аніж дивитись на їх потворні ізбушки позбавлені елементарних зручностей життя. Кажуть, що це переселенці зі Твері.
"Прикордонне" село десь на слобожанщині/донбасі (він їхав з Вороніжа до Ростова, через Україну):
Наступного ранку зупинились в Ekortzy (фіг знає, як воно українською) для відпочинку. Люди були приємними, їжа смачною. Ми почали розуміти, що чим далі віддалятись від звичайних орд росіян, тим більш ввічливі та гостинні люди, - абсолютна протилежність того, що нам розповідали мешканці Москви" (приклад українофобства серед москвичів).
Під кінець дня:
Приїхали в перше нормальне село українців (малоросів) - хатинки всі білі, нагадують Уельс, місцеві обережно білять свої хати щороку. В них така відмінна чистота, що мандрівник відчуває себе перенесенним з Росії в Голандію. Їх столи та лавки блищать чистотою, нагадуючи мені котеджі у Норвегії.
Далі порівнює сміття в російських ізбушках та чистоту українських мазанок. Потім підсумовує:
Як на мене, то українські хати можна порівняти з уельским екстер'єром, норвежським інтер'єром та з англійськими садочками. В них взагалі немає сміття чи щурів.
Звучить як охуєтєльниє історії, але в моїх руках оригінальне видання/текст 1810 року. Ще багато цікавого, але лінь перекладати.
Там ще багато цікавого, наприклад, він зрозумів що опинився знов в Росії, коли до нього в екіпаж поліз якийсь мужик намагаючись його прибити та обікрасти, що, на думку автора, характерні риси росіян - грабувати та вбивати. Вся ця різниця існувала між сусідними селами - українськими та російськими.
Ще в українських хатах селяни використовували столові прибори, чого не було у росіян.
Отже в 1810 року, десь на кордоні Росії та Донбасу, існували абсолютно два різних світа.
Знайшов (я давно не читав її) цікавий уривок, де автор описує свої враження від контакту з росіянами різних прошарків суспільства. Переклад не дослівний.
Манери російських дворян не відрізняються він манер холопів. З моменту уникнення безспосередньго спостереження його імператором, дворянин переходить на спосіб життя який майже не відрізняється від варварського. Російський дворянин ходить з голою шеею, відпущеної бородою, з тілом загорнутим в якусь овечу шкіру; він ходить, жре редиски, п'є квас, пів дня спить, а в решту часу реве на свою жінку та сім'ю. Однакові почуття, хотіння, бажання, насолоди, характеризують як дворянина, так і холопа; єдина система тиранії спускається з трону і до низів суспільства. Вона повністю погасила вогники свободи у душі людей, всі з яких є рабами (тобто автор підкреслює, що всі росіяни - раби, незалежно від статусу). Вони всі до одного, дворяни та холопи, багаті та бідні, раболіпні до своїх начальників; вони пихаті та жорстокі до підлеглих, несвідомі, забобонні, варварні, брудні та підлі. Імператор б'ють палками своїх вельмож, князі та дворяни б'ють холопів, а холопи своїх дружин та доньок. Тільки в Росії світає, як розпочинається бичування по всій великій імперії, в усіх прошарках суспільства, з ранку до ночи.
І ще один безцінний уривок
Наближаючись до південної частини імперії, характерні риси росіян (описані вище) зустрічаються все рідше. На радість для мандрівника, зі збільшенням відстані від тої частини країни, яка помилково чомусь вважається цивілізованою (автор має на увазі етнічну Росію), у мандрівника зникають причини скаржитись на такі явища як пограбування, шахрайство та лицемірство місцевих. У північних регіонах мандрівників попереджають уникати контакту з мешканцями України та козаками. Кімнати нашого готелю знаходились безпосередньо над сільською в'язницею, і навіть не варто вам пояснювати до якої нації відносились її в`язні. Росіяни вкрай бояться мандрувати Україною і уздовж Дону, бо усвідомлюють, що жителі цих країн дуже добре розуміють з ким мають справу.
Кидатиму сюди його переклад та фото сторінок, пост буду обновляти як тільки будуть нові матеріали.
Далі цитати.
Стосовно історії - якось настав час, коли я для себе визначився, що не можу стовідсотково довіряти історіям країн-держав-імперій. В першу чергу тому, що історія завжди використовувалась як інструмент пропаганди. Відтоді зацікавленість в історії не зменшилась але змістився її напрямок, цікавлюсь майже виключно тим, що неможливо оповити політичними уподобаннями. Це історії будинків, міст, біографії людей. Цікаво читати історичні першоджерела, що описують звичайні події а не поточні політичні події, бо в авторів так само відповідна заанажованість. До відносно недавнього часу, наприклад, люди взагалі не сприймали політичних кордонів, тим паче не переймалися їми так як ми. З іншого боку, тоді справжні кордони визначалися інакше - релігіями, мовами, культурно-побутовими звичаями. Свого часу я цікавився першоджерелами особливого напрямку - туристичні оповідання. В період, приблизно, 1785 по 1850, освічені люди зі статусом писали книги про свої мандрівки, щоб потім похизуватися перед своїми колегами чи знайомими.
Уявіть собі Україну 1810 року - та яка там Україна, Шевченко ще навіть на народився, національної свідомості нема, все погано і всі бідні, кацапи рулять. Мабуть, але мені довелось подивитись на Україну очами Едварда Кларка, що мандрував Європою саме у цей час, сам був не дуже відомим науковцем - натуралістом та мінерологом. Я тоді навчався в університеті і мені вдалось придбати його перше видання його оповідань про подорожі, зокрема, східною Європою.
Наведу деякі приклади/уривки. Він тільки що побував у Москві, якщо у двох словах - циганщина, багаті купці намагаються бути цивілізованими, але в них це не виходить. Далі він їде на південь і вже десь біля Воронежа вперше зустрічає караван з українцями:
Українці цілком відрізняються від росіян та інших мешканців Росії. Вони більш шляхетна раса, відважніша та взагалі гарніше виглядають і краще росіян у всьому, у чому одна людина може бути кращою ніж інша. Вони чисті, чесні, працьовиті, щедрі, ввічливі, хоробрі, гостинні і менш забобонні.
Про росіян
Ночували в убогому селі Подулок Московському де місцеві мешканці навіть не вміють сами запалювати собі вогонь. Немає нічого більш огидного, аніж дивитись на їх потворні ізбушки позбавлені елементарних зручностей життя. Кажуть, що це переселенці зі Твері.
"Прикордонне" село десь на слобожанщині/донбасі (він їхав з Вороніжа до Ростова, через Україну):
Наступного ранку зупинились в Ekortzy (фіг знає, як воно українською) для відпочинку. Люди були приємними, їжа смачною. Ми почали розуміти, що чим далі віддалятись від звичайних орд росіян, тим більш ввічливі та гостинні люди, - абсолютна протилежність того, що нам розповідали мешканці Москви" (приклад українофобства серед москвичів).
Під кінець дня:
Приїхали в перше нормальне село українців (малоросів) - хатинки всі білі, нагадують Уельс, місцеві обережно білять свої хати щороку. В них така відмінна чистота, що мандрівник відчуває себе перенесенним з Росії в Голандію. Їх столи та лавки блищать чистотою, нагадуючи мені котеджі у Норвегії.
Далі порівнює сміття в російських ізбушках та чистоту українських мазанок. Потім підсумовує:
Як на мене, то українські хати можна порівняти з уельским екстер'єром, норвежським інтер'єром та з англійськими садочками. В них взагалі немає сміття чи щурів.
Звучить як охуєтєльниє історії, але в моїх руках оригінальне видання/текст 1810 року. Ще багато цікавого, але лінь перекладати.
Там ще багато цікавого, наприклад, він зрозумів що опинився знов в Росії, коли до нього в екіпаж поліз якийсь мужик намагаючись його прибити та обікрасти, що, на думку автора, характерні риси росіян - грабувати та вбивати. Вся ця різниця існувала між сусідними селами - українськими та російськими.
Ще в українських хатах селяни використовували столові прибори, чого не було у росіян.
Отже в 1810 року, десь на кордоні Росії та Донбасу, існували абсолютно два різних світа.
Знайшов (я давно не читав її) цікавий уривок, де автор описує свої враження від контакту з росіянами різних прошарків суспільства. Переклад не дослівний.
Манери російських дворян не відрізняються він манер холопів. З моменту уникнення безспосередньго спостереження його імператором, дворянин переходить на спосіб життя який майже не відрізняється від варварського. Російський дворянин ходить з голою шеею, відпущеної бородою, з тілом загорнутим в якусь овечу шкіру; він ходить, жре редиски, п'є квас, пів дня спить, а в решту часу реве на свою жінку та сім'ю. Однакові почуття, хотіння, бажання, насолоди, характеризують як дворянина, так і холопа; єдина система тиранії спускається з трону і до низів суспільства. Вона повністю погасила вогники свободи у душі людей, всі з яких є рабами (тобто автор підкреслює, що всі росіяни - раби, незалежно від статусу). Вони всі до одного, дворяни та холопи, багаті та бідні, раболіпні до своїх начальників; вони пихаті та жорстокі до підлеглих, несвідомі, забобонні, варварні, брудні та підлі. Імператор б'ють палками своїх вельмож, князі та дворяни б'ють холопів, а холопи своїх дружин та доньок. Тільки в Росії світає, як розпочинається бичування по всій великій імперії, в усіх прошарках суспільства, з ранку до ночи.
І ще один безцінний уривок
Наближаючись до південної частини імперії, характерні риси росіян (описані вище) зустрічаються все рідше. На радість для мандрівника, зі збільшенням відстані від тої частини країни, яка помилково чомусь вважається цивілізованою (автор має на увазі етнічну Росію), у мандрівника зникають причини скаржитись на такі явища як пограбування, шахрайство та лицемірство місцевих. У північних регіонах мандрівників попереджають уникати контакту з мешканцями України та козаками. Кімнати нашого готелю знаходились безпосередньо над сільською в'язницею, і навіть не варто вам пояснювати до якої нації відносились її в`язні. Росіяни вкрай бояться мандрувати Україною і уздовж Дону, бо усвідомлюють, що жителі цих країн дуже добре розуміють з ким мають справу.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2015-10-14 06:27 pm (UTC)no subject
Date: 2015-10-14 06:41 pm (UTC)Там таке і так написано, що... ну як про сучасну Росію - один до одного.
"История составляет в России часть казенного имущества, это моральная собственность венценосца, подобно тому как земля и люди являются там его материальною собственностью;
ее хранят в дворцовых подвалах вместе с сокровищами императорской династии, и народу из нее показывают только то, что сочтут нужным".
Маркиз Астольф де Кюстин
no subject
Date: 2015-10-14 07:01 pm (UTC)no subject
Date: 2015-10-14 07:40 pm (UTC)А те, що спільнота "русскіє" відрізняється від українців писали і Костомаров - http://mysliwiec.livejournal.com/1906107.html і Лєсков - http://mysliwiec.livejournal.com/2026082.html і багато ще хто.
ÐÑаво!
Date: 2015-10-16 11:09 am (UTC)Re: ÐÑаво!
Date: 2015-10-16 07:40 pm (UTC)Подивитесь тут в коментах до йього посту - найдете посилання і на на книгу про котру пост, і на книгу Кюстіна.
no subject
Date: 2015-10-14 06:40 pm (UTC)ВКЛАД АНГЛИЙСКИЙ ПУТЕШЕСТВЕННИКОВ В ИСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЕ
ОСВОЕНИЕ КРЫМА (КОНЕЦ XVIII – НАЧАЛО ХІХ ВЕКА)
Здесь о нем
Text
Date: 2015-10-14 06:51 pm (UTC)Електронна версія 2-го видання. Там усі дати вказані акуратно.
https://archive.org/details/travelsinrussiat00clarrich
no subject
Date: 2015-10-14 06:56 pm (UTC)про "одзин народ" и "колоссальную разницу":
https://www.youtube.com/watch?v=xf0l95BeTJ4
no subject
Date: 2015-10-14 07:11 pm (UTC)Безнадійно.
no subject
Date: 2015-10-14 07:29 pm (UTC)многие украинцы сейчас отчего-то как мантру повторяют - "среди русских есть и нормальные".
опасное заблуждение.
no subject
Date: 2015-10-14 07:34 pm (UTC)no subject
Date: 2015-10-14 07:45 pm (UTC)Окрiм тих закордонних
непредсказуемых товарищей,
"зову крови" еще подчиняется огромная армия бытовых сепаров, что
внутри Украины.
Это обычные люди. Они вполне адекватны на первый взгляд. Но... наступает момент - у них что-то перемыкает, и вот уже с пеной у рта рассказывают этническим про "адиннарод" и про то, каким должен быть "статус" у русского языка в Украине.
no subject
Date: 2015-10-14 07:47 pm (UTC)автор і поширювач згодом сам починає в неї щиро вірити, інакше його очікує психологічна травма.
Найпалкіші транслятори неправди випадають із реальності, і з ними немає сенсу зав’язувати діалог на якихось раціональних засадах.
Вони фізично схожі на людей і розмовляють як люди, але тільки до певної ключової фрази"... чі слова.
А слово це- Україна.
Перевод на общедоступный:
"Так случилось потому, что враньё имеет определённые свойства:
автор и распространитель со временем сам начинает искренне верить, иначе его ждет психологическая травма.
Самые пламенные трансляторы неправды выпадают из реальности, и с ними нет смысла завязывать диалог на каких-то рациональных устоях.
Они физически похожи на людей и разговаривают как люди, но только до определённой ключевой фразы",.. или слова.
А слово это - Украина.
no subject
Date: 2015-10-14 07:51 pm (UTC)Другое дело, когда они "уже русские", что собственно значит одно - денационализированные до степени русскости.
Не ассимилированы, а именно денационализированы.
В сообщество, которое изначально создавалось (и процесс далеко не закончен и до сегодня продолжается, поэтому подавляющее большинство из них может вспомнить - сколько поколений назад в их семье русский ещё не был родным) именно для того, чтобы-
"Он хату покинул, пошел воевать,
Чтоб землю хрен знай где, России отдать"
Вот как только стал русским, так уже и готов. Как янычары у Османов.
Дурной вопрос к янычару - а что ты забыл в ***?
Он для того и создан, чтобы искать в *** не то своё, что он забыл, а то, что надо Империи.
Потому что в своей жизни забыл он только одно своё, главное - кем он был до того, как стал янычаром. Больше своего у него ничего нет.
Только гордость раба империи.
Не зря в СССР именно на русском языке появилась песня, которую пели русские разного этнического происхождения (напоминаю - денационализированные до степени русскости, что называлось эвфемизмом "интернационалист"), бо представить себе нормального свана или гуцула, который сидит на своей полоныне и поёт на своем языке -
"Мой адрес -
Не дом и не улица,
Мой адрес -
Советский Союз".
невозможно.
Моя мама мне говорила, что долго слышала в этой песне слова "мой адрес Садовая улица" (как и в песне про хоккей "русские играют в хоккей" вместо "трусне играет в хоккей:) и только потом, когда специально прислушалась до неё дошел настоящий смысл слов песни. Она просто не могла поверить. Говорила мне, что такие слова может петь только бомж, потому что у каждого нормального человека должен быть и есть свой дом, улица, своя малая Родина.
no subject
Date: 2015-10-14 08:01 pm (UTC)украинцам сегодня
нужно беречь детей.
Казалось бы - что опасного в песне? Или - ну что такого, если на улицах Киева будут продолжать
стовбичити
коммуняцкой эпохи памятники?
На мой взгляд, это столь же омерзительно и небезопасно
как одежда умершего от чумы, которую забрасывали ордынцы
в неприступные для них крепости.
no subject
Date: 2015-10-14 08:07 pm (UTC)Такие у нас
Особливості виживання у лісі, де головний хижак, медвідь-людожер у шкурі двоголового орла http://mysliwiec.livejournal.com/2348951.html
no subject
Date: 2015-10-14 08:23 pm (UTC)"людожерiв"
уничтожение - это правило для тех мест, где взбесившиеся мишки могут нападать на нормальных людей.
Потому, не следует откладывать на потом.
Любая взбесившаяся особь, что смеет сегодня в Украине говорить про "адиннарод" или "великую русскую историю/культуру", должна увидеть себя наконец среди родных берёз.
no subject
Date: 2015-10-14 08:28 pm (UTC)http://mysliwiec.livejournal.com/2318841.html
no subject
Date: 2015-10-14 08:37 pm (UTC)да, читала у Вас. спасибо.
В ленте Ваши публикации, практически каждая, на вес золота))
Не чета прочим..
(сегодня удалила ибигдана.
запроданець)))
no subject
Date: 2015-10-14 08:43 pm (UTC)no subject
Date: 2015-10-17 05:51 pm (UTC)Звичайна заздрість, вони вважають що після подібних слів, Рассєя буде інакшою, а москалі перестануть бухати та почнуть білити дерева на Пасху та садити квіти - "По щучьєму вєлєнію..."
no subject
Date: 2015-10-17 06:20 pm (UTC)В Лианозово поют частушки. Пасха, 27 апреля 2008 г.
https://www.youtube.com/watch?v=ey8jFYoPni0
no subject
Date: 2015-10-19 06:44 am (UTC)no subject
Date: 2015-10-19 05:39 pm (UTC)Гѣнеалогическія кущі великороссовъ, или особенности сношанія снох в Великороссіи
Постъ для просвѣщєнія малороссовъ, коім сіи обычаи великороссовъ досѣле были невѣдомы
http://mysliwiec.livejournal.com/1906107.html
no subject
Date: 2015-10-14 07:13 pm (UTC)і тут:
http://rarebook.onu.edu.ua:8081/handle/123456789/2249
(посилання на файли – внизу сторінки)
no subject
Date: 2015-10-14 08:03 pm (UTC)no subject
Date: 2015-10-14 08:49 pm (UTC)дякую.
no subject
Date: 2015-10-14 08:23 pm (UTC)no subject
Date: 2015-10-14 08:32 pm (UTC)no subject
Date: 2015-10-14 08:48 pm (UTC)no subject
Date: 2015-10-15 01:17 pm (UTC)https://books.google.com.ua/books?id=rDdFCsKDvQEC&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false
і тут:
http://rarebook.onu.edu.ua:8081/handle/123456789/2249
(посилання на файли – внизу сторінки)
no subject
Date: 2015-10-14 10:37 pm (UTC)