Свою картину "Запорожці" Ілля Рєпін писав одинадцять років -- з 1880-го по 1891-й. Він писав її, ретельно підбираючи обличчя і пози персонажів та проробляючи в ескізах композицію.
Зрештою в нього вийшла настільки переконлива і життєва картина, що ми ладні повірити, буцімто оці запорожці, моделями яких були художники, студенти, селяни, генерали, поляки, грек, татарин, росіянин та, звісно, українці, -- картина вийшла настільки переконливою, що ми ладні вірити, буцімто запорожці могли написати великому турецькому султану Мехмеду Четвертому, володарю чи не наймогутнішої на той час держави світу, листа, в якому б називали його шайтаном та самого чорта братом, а ще свинарем та блазнем.
Вже не пригадаю хто, але влучно зауважив, що якби запорожці написали, а султан отримав такого листа, то він відкинув би всі справи, зібрав би свої війська від Алжиру до Азербайджану та від Угорщини до Ємену і ганявся би за запорожцями хоч до Північного полюсу, доки б не переловив усіх і не відправив на шибеницю.
Так шо Ілля Рєпін, нащадок українських козаків, був справді великим митцем, що приносив велику славу царській Росії, як і колись до нього українці Гоголь та Чайковський.
Великий художник був людиною небідною, тому наприкінці дев'ятнадцятого століття купив під Санкт-Петербургом, у невеличкому фінському поселенні Куоккала, велику ділянку землі і побудував маєток "Пенати", в якому й прожив до кінця свого життя у 1930-му році.
Коли владу в Росії захопили більшовики, Фінляндія змогла вибороти собі незалежність. Куоккала, а відповідно й "Пенати" -- опинилися на фінській території. І Рєпін, який ставився до більшовиків адекватно, тобто як до бандитів та горлорізів, повертатися у Совітську Росію не забажав.
Така зневага від всесвітньо визнаного художника дуже дратувала більшовицьких ватажків і вони всіляко намагалися переманити Рєпіна назад до Росії, обіцяючи йому визнання, місце професора, повернення частини майна, розкішне житло, автомобіль, гроші.
( Read more... )
Розстріляли Дія Рєпіна 6 серпня 1935 року, коли страна Совєтов святкувала чергову, дев'яносто першу, річницю народження його діда -- Іллі Рєпіна.
В 1937-му році ІПІІ присвоїли ім'я Іллі Рєпіна.
В 1939 році нащадки Іллі Рєпіна були змушені тікати зі свого родового гнізда в Куоккала через загрозу совітської агресії.
Агресія таки сталася -- і Куоккала стала територію Росії. В 1948 році кати онука перейменували селище на честь діда -- Рєпіно.
У 1991-му році Дій Рєпін, через відсутність складу злочину, був реабілітований посмертно.
От така от зворотна, моторошна та безрадісна, сторона "вєлікой русской культури" -- однієї зі складових кривавого"русского міра".
