![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Красный -Голубой, Белый
Совпадение?.. Не думаю....
Совпадение?.. Не думаю....
Feb. 19th, 2016
Вчіть мову, бл@ть.
Feb. 19th, 2016 08:10 pmЮрко Покальчук
Шановні російськомовні!
При всій повазі до Ваших заслуг перед Україною (волонтер, учасник бойових дій тощо) хочу Вам нагадати, що Ви не українці.
Ви робите величезне зло Україні пропагуючи імперський термін "русскоязичний украінєц".
Не буває польськомовних українців.
Не буває англомовних українців.
І російськомовних - теж.
Хочете бути українцями?
Хочете, щоб через два покоління існувала Україна?
Вчіть мову, бл@ть.
Шановні російськомовні!
При всій повазі до Ваших заслуг перед Україною (волонтер, учасник бойових дій тощо) хочу Вам нагадати, що Ви не українці.
Ви робите величезне зло Україні пропагуючи імперський термін "русскоязичний украінєц".
Не буває польськомовних українців.
Не буває англомовних українців.
І російськомовних - теж.
Хочете бути українцями?
Хочете, щоб через два покоління існувала Україна?
Вчіть мову, бл@ть.
На site.ua з'явився текст Ярослава Матюшина Манифест русскоязычного патриота.
Крім агресивної позиції автора, цей текст вкотре підтверджує стабільнно низький інтелектуальний рівень однодумців Матюшіна.
Вона навіть не можуть дати собі ладу з елементарною логікою.
Спочатку Ярослав наголошує, що особисто він проти того, щоб визнати україніцзацію України мейнстрімом розвитку у майбутньому.
Але він же пише:
"можно организовывать курсы украинского в Мариуполе, как делает мой отец".
Навіщо потрібні ті курси, якщо навіть син того батька і не збирається ні сьогодні, ні в майбутньому короистуватися українською мовою?
Для формальних ритуалів і офіціоза по святах?
Як в московській церкві церковно-слов'янська (поп служить службу в церкві тільки нею, а ледве зачинивши за собою церковні двері, в життіі переходить на російську)?
"Тотальная коммуникация двуязычия, которая только обогащает."
І тут Матюшін показує, що він не розуміє ані чому ми сьогодні дійшли до такої спотвореної (довгими століттями примусової русификації) реальности, ані ії наслідків.
Ось що з цього приводу пише науковець філолог:
"Викривлена мовна ситуація країни блокує реалізацію іншої надзвичайно важливої ролі національної мови — об'єднавчої.
У державотворчому процесі національній мові належить чільна роль. Об'єднати і відокремити — ось дві головні функції, які вона виконує. Об'єднати населення всередині країни, відокремити зовні, від сусідів.
І скільки б політики не намагались віднайти якісь інші чинники суспільної консолідації, ефективнішого засобу, аніж поширення загальнонаціональної мови, вони не знайдуть.
Слід чітко розрізняти індивідуальний і масовий білінґвізм.
( Read more... )
У таких обставинах взаємини двох мов визначають не гармонійне співіснування і взаємодія, а конфлікт і боротьба, яка триватиме доти, доки на цій території не переможе одна з них.".
Лариса Масенко
МОВА І ПОЛІТИКА
"Не отказывайте русскоязычным в патриотизме. Иначе вы отказываете всій країні в єдності".
Такі самі малоінтелектуальі і малоосвічені як і Матюшін, придумали облудливе гасло "Единая страна - єдина країна".
(так, знов практічєскіадінязьік, як і у випадку з ще одною парою - "Нехай щастить - нєх@й шастать")
Тоді як насправді:
"Основне значення українського слова єдиний – один, без инших (відповідає російському единственный).
Наприклад: "Якби знала матуся горенько твоє, чи оддала б за генерала дитя єдинеє своє?" (Тарас Шевченко).
А російському единый відповідає українське цілісний, неподільний.
Тож у гаслі словам "Единая страна" мало б відповідати "Неподільна країна", а не "Єдина країна".
А взагалі те гасло потрібно викинути з усіх щитів, бо крім шкоди воно нічого не дає, адже офіційно запроваджує двомовність.
Неподільною Україна може бути лише з єдиною державною українською мовою".
Проф. Пономарів
Євреї, котрі цей шлях вже пройшли (з величезними внутрішніми конфліктами, коли навіть доходило до того, що в Ізраїлі вщент спалювалися газетні кіоскі з пресою на ідіш), про те, чому не може бути неподільною країна поділена дві групи що розмовляють різними мовами, пишуть так:
Крім агресивної позиції автора, цей текст вкотре підтверджує стабільнно низький інтелектуальний рівень однодумців Матюшіна.
Вона навіть не можуть дати собі ладу з елементарною логікою.
Спочатку Ярослав наголошує, що особисто він проти того, щоб визнати україніцзацію України мейнстрімом розвитку у майбутньому.
Але він же пише:
"можно организовывать курсы украинского в Мариуполе, как делает мой отец".
Навіщо потрібні ті курси, якщо навіть син того батька і не збирається ні сьогодні, ні в майбутньому короистуватися українською мовою?
Для формальних ритуалів і офіціоза по святах?
Як в московській церкві церковно-слов'янська (поп служить службу в церкві тільки нею, а ледве зачинивши за собою церковні двері, в життіі переходить на російську)?
"Тотальная коммуникация двуязычия, которая только обогащает."
І тут Матюшін показує, що він не розуміє ані чому ми сьогодні дійшли до такої спотвореної (довгими століттями примусової русификації) реальности, ані ії наслідків.
Ось що з цього приводу пише науковець філолог:
"Викривлена мовна ситуація країни блокує реалізацію іншої надзвичайно важливої ролі національної мови — об'єднавчої.
У державотворчому процесі національній мові належить чільна роль. Об'єднати і відокремити — ось дві головні функції, які вона виконує. Об'єднати населення всередині країни, відокремити зовні, від сусідів.
І скільки б політики не намагались віднайти якісь інші чинники суспільної консолідації, ефективнішого засобу, аніж поширення загальнонаціональної мови, вони не знайдуть.
Слід чітко розрізняти індивідуальний і масовий білінґвізм.
( Read more... )
У таких обставинах взаємини двох мов визначають не гармонійне співіснування і взаємодія, а конфлікт і боротьба, яка триватиме доти, доки на цій території не переможе одна з них.".
Лариса Масенко
МОВА І ПОЛІТИКА
"Не отказывайте русскоязычным в патриотизме. Иначе вы отказываете всій країні в єдності".
Такі самі малоінтелектуальі і малоосвічені як і Матюшін, придумали облудливе гасло "Единая страна - єдина країна".
(так, знов практічєскіадінязьік, як і у випадку з ще одною парою - "Нехай щастить - нєх@й шастать")
Тоді як насправді:
"Основне значення українського слова єдиний – один, без инших (відповідає російському единственный).
Наприклад: "Якби знала матуся горенько твоє, чи оддала б за генерала дитя єдинеє своє?" (Тарас Шевченко).
А російському единый відповідає українське цілісний, неподільний.
Тож у гаслі словам "Единая страна" мало б відповідати "Неподільна країна", а не "Єдина країна".
А взагалі те гасло потрібно викинути з усіх щитів, бо крім шкоди воно нічого не дає, адже офіційно запроваджує двомовність.
Неподільною Україна може бути лише з єдиною державною українською мовою".
Проф. Пономарів
Євреї, котрі цей шлях вже пройшли (з величезними внутрішніми конфліктами, коли навіть доходило до того, що в Ізраїлі вщент спалювалися газетні кіоскі з пресою на ідіш), про те, чому не може бути неподільною країна поділена дві групи що розмовляють різними мовами, пишуть так:
"...«немой» – это не только тот, кто не умеет говорить, но и вообще любой человек, с которым у тебя нет общего языка.
Он для тебя – «не мой».
А если «не мой» – стало быть, «чужой», «чуждый»
Именно отсутствие общего языка как в буквальном, так и в переносном смысле слова обусловливает в итоге массовое невежество, неспособность выслушать, понять и принять позицию другого, а значит, и пересмотреть собственную позицию и начать поиски компромисса.А если «не мой» – стало быть, «чужой», «чуждый»
Особенно грустно наблюдать за такой неспособностью, когда речь идет даже не просто о соседствующих, а о родственных языках"...
Саморазделение внутри нации на «мой» и «не мой» - как раз то, что сегодня нужно нашим врагам