Донбасс. Полезные идиоты Кремля те же самые и через 100 лет....

[mysliwiec]

«Полезный идиот» (англ. Useful idiot) — термин, применяюшийся для определения лица или группы лиц, наивно считающих себя самостоятельными персонажами в некоем процессе, тогда как на самом деле, они являются марионетками неафишируемых политических сил или недружественных государств, которые используют их в своих корысных интересах "втемную".


Фото з ФБ

Comments

[sevibor.livejournal.com]

------------
------------
Донецк и Луганск. Беженцы. (http://sevibor.livejournal.com/7906.html)
------------
------------

[mysliwiec.livejournal.com]

2011 рік

З плавильного казана імперії
Особливості поведінки нинішніх можновладців сформовані еволюцією Донбасу впродовж останнього століття

Розвиток вугільної, а потім і металургійної промисловості по­требував десятків і сотень тисяч нових робочих рук. За порівняно високої забезпеченості місцевого селянства землею воно неохоче йшло працювати в промисловість, де умови були жахливими. Тож основна частина робітників прибувала з аграрно перенаселених регіонів, причому переважно російських.
Перший Всеросійський перепис населення, проведений 1897 року, виявив, що російські губернії були батьківщиною 46,7% усіх переселенців, українські – 37,9%, білоруські – 0,8%, решта мігрантів походили з інших частин імперії, зокрема з Кавказу. Наслідком стало те, що з 507 тис. осіб, які на той час проживали в Бахмутському та Слов’яносербському повітах, українців (за мовою) було вже лише 55%, а росіян – 37%.

Це спричинило внутрішній розлам в етнокультурній структурі краю на російськомовне «місто», яке в умовах Донбасу включало і численні робітничі селища, та українське «село», що майже не відрізнялося від решти наших земель. Цей дуалізм зберігся до сьогодні, а зміна загального соціокультурного обличчя згаданого регіону відбувалася виключно за рахунок зміни співвідношення часток цих двох світів у його складі.

З початком сталінської модернізації індустріальний Донбас перетворився на зразковий «пролетарський регіон». Масштаби переміщення населення, яке до того ж у попередній час було стихійним, а відтепер стало планомірним, зросли в рази.

Таким чином, упродовж майже 100 років Донбас поглинав вихідців із теренів усієї Російської імперії, а потім СРСР. Сюди масово їхали після відбуття покарань у місцях позбавлення волі, особливо після низ­­ки амністій у 1950-х. Російська мова та авторитарно-кри­міна­льний тип місцевої міської ментальності (останнє притаманне практично усім гірничим регіонам світу) розмивали етнічну належність поселенців. У відірваних від звичного середовища людей тоталітарний режим цілеспрямовано викривлював систему цінностей. Особистість «перемелювалася», нівелювалося відчуття культурної або політичної спільності, неважливими ставали національна ідея, рідна мова, віра тощо. Натомість готовність до захисту первісних цінностей (самозбереження, отримання засобів до існування тощо) була гіпертрофованою.

Цілеспрямовано формувалися люмпенські якості, нав’язу­валися відмова від ініціативи і цілковита покора державі, уособленій у місцевій партійно-гос­подарській номенклатурі. ....

http://tyzhden.ua/History/35590

[sevibor.livejournal.com]

Да, такие вот пролетарские дауны там до сих пор живут.

[euthanasepam.livejournal.com]

Дєдиваєвалі!

Саме читаю та вичитую «Московську вошу».

Століття тому так само було: московські воші та «свої» гниди.