mysliwiec: (Default)
[personal profile] mysliwiec
Кредо (від лат. credo — вірю) — символ віри, основи світогляду, переконань



15-го березня 1944 року прийнято офіційно новий радянський гімн. Кожний новий радянський день починається цим гімном. Опівночи цого торжественну мелодію чути з високих веж Кремліна і по безмежним просторах радянської країни. Від тепер новий гімн буде незамінною частиною кожної торжственної радянської події.Радянські громадяни слухають його стоячи з відкритими головами....

Той, хто хоче розуміти душу радянського громадянина, - хай студіює слова цього гімну. Кожна фраза цього гімну - це заява принципу, а всі фрази разом становлять радянське кредо. Це символ віри в поетичній формі. Він висловлює найглибші і найсвятіші почуванні радянського громадянина. Будучі покоління будуть виховіватись на його думках і настроях. Нового гімну навчається вже дітей передшкільного віку.

Поза Радянським Союзом є багато людей, для яких радянський громадянин, радянська держава і радянська мораль є загадкою. Розв"язку цієї загадки вони можуть знайти в словах радянського гімну - якщо вони хочуть знайти ії. Часто нерозуміння радяського громадянина виникає не з факту, що його важко зрозуміти, але з небажання розуміти його......

Радянська держава проголошує і практикує рівність усіх народів. Це джерело ії сили. Це джерело сили Червоної Армії. Але рівність в Радянськім Союзі ніколи не була вульгарно пояснювана, як "зрівнялівка", як зрівняння, або зниження всіх понять і прецедентів. Новий Гімн, в повній згідності з історичними фактами, заявляє, що один і мгоутній Радянський Союз з"єднала Велика Русь. Російський народ займає в Радянськім Союзі почесне місце не тілько внаслідок своєї величини, але також у наслідок ролі, яку він відіграв у створенні радянської держави, в наслідок його великого досвіду і культури. Всі народи Радянського Союзу свідомі цього. Вони становлять одну сім"ю. Але, як у кожній гармонійній і трудолюбивій сім"ї, молодші члени дивляться з пошаною на старшого, і ця пошана не встановлена законом, ані накинута силою, але природно закорінена в цілій системі радянського суспільства.
Є люди, які уважають себе вченими, але й до сьогодні мішають поняття "російській" з "радянським". Деякі навіть говорять, що знаходять суперечності. Новий радянський гімн робить відіносини між Великою Русю і Радянським Союзом ясними.
Росіяни не поневолювали інших народів радянської країи під своє правління. Росіянин не має більших прав від громадянина будьякої іншої радянської республіки. Але російський народ не утотожнив себе з іншими народами. Він затримує свою індивидуальність. Він гордиться своїм іменем і своїм минулим. Він іде попереду інших радянських народів тому, бо має більший історичний досвід; і інші народи, які тільки недавно здобули своє незалежне політичне існуванні та не набули достаточного культурного досвіду, мають чого повчитися від нього.
З рядів російського народу вийшов героїчний російський робітничий клас, а російський робітничий клас дав двох великих народних провідників, Леніна і Сталіна. Ленін, говориться в гімні, освітив шлях ло волі для радянського народу. Сталін навчив радянський народ бути вірним батьківщині та виховав його до праці і подвигів. З цією глибокою пошаною і любов"ю радянський народ називає Леніна і Сталіна своїми батьками і провідниками.
Червона Армія є виразником могутності радянської держави. Вона є невід"ємною частиною радянського народу. Вона зросла в боротьбі за батьківщину. Вона йде до боротьби під радянським прапором, народним прапором, за славу своєї батьківщини. Вона машерує від перемоги до перемоги. Так говориться в гимні і це факт.






Almanaque ukraniano ilustrado"La Lus" 1946
Календар "СВІТЛО" на рік 1946


Organo de la Colectividad Democratica Ucraniana en La Rep. Argentina.
Buenos Aires disiembre 1945
Священна Пісня Рад. Народу.
Д. Заславський, радянський журналіст.
Стор. 38-40
Орфографію і пунктуацію видання збережено.

©

Держава РФ проголошує і практикує рівність усіх народів. Це джерело ії сили. Це джерело сили ії Армії. Але рівність в РФ ніколи не була вульгарно пояснювана, як "зрівнялівка", як зрівняння, або зниження всіх понять і прецедентів. Новий Гімн, в повній згідності з історичними фактами, заявляє, що один і могутній РФ з"єднала Велика Русь. Російський народ займає в РФ почесне місце не тілько внаслідок своєї величини, але також у наслідок ролі, яку він відіграв у створенні радянської держави, в наслідок його великого досвіду і культури. Всі народи ФР свідомі цього. Вони становлять одну сім"ю. Але, як у кожній гармонійній і трудолюбивій сім"ї, молодші члени дивляться з пошаною на старшого, і ця пошана не встановлена законом, ані накинута силою, але природно закорінена в цілій системі радянського суспільства.

Росіяни не поневолювали інших народів радянської країи під своє правління. Росіянин не має більших прав від громадянина будьякої іншої республіки. Але російський народ не утотожнив себе з іншими народами. Він затримує свою індивидуальність. Він гордиться своїм іменем і своїм минулим. Він іде попереду інших радянських народів тому, бо має більший історичний досвід; і інші народи, які тільки недавно здобули своє незалежне політичне існуванні та не набули достаточного культурного досвіду, мають чого повчитися від нього.
З рядів російського народу вийшов героїчний російський правлячий клас, а російський правлячий клас дав двох великих народних провідників, Сталіна і Путіна. Сталін,освітив шлях ло волі для народу. Путін навчив народ бути вірним батьківщині та виховав його до праці і подвигів.
З цією глибокою пошаною і любов"ю народ РФ називає Сталіна і Путіна своїми батьками і провідниками.

Date: 2015-02-17 07:31 pm (UTC)
From: [identity profile] euthanasepam.livejournal.com
Наш гімн люди співають за покликом душі, хором. А цей співали без наказу?

Date: 2015-02-17 07:55 pm (UTC)
From: [identity profile] mysliwiec.livejournal.com
Зрозуміло, що той гімн співали "про людське око" на офіційних сборах.
Тут цікаве інше- такими текстами пояснювали українцям що жили в Аргентині - що і як відбувається на Батківщині.

Уявіть собі що ви кореець і живете в Аргентні в часи коли нема ні телебачення ні інтернету.
І все що ві дізнаєтеся про останні події в Кореї - до вас доходить у вигляді журналу Корея.
Де вам розповідають, яке щастя настало простим корейцям після того, як за допомогою братніх Китаю і СРСР звідтам було вигнано окупантів японців. І народ Кореї зажив вільно, без національного поневолення, без панів.
Перепровірити це сам ви аж ніяк не можете.

В ті роки німецька діаспора в Аргентині допомогала Гітлеру, а велика частина української діаспори допомагала Україні (в іх розумінні допомога СРСР- то і була допомога Україні).
Збирали гроші, купляли на них зерно - цілими пароплавами відправляли те зерно до СРСР. Збирали пожертви, збирали теплі речи.
Коли змінювався черговий уряд і до влади и приходили чергові генерали, то активістів саджали до тюрем.

Date: 2016-06-02 06:19 pm (UTC)
From: [identity profile] fantaamas.livejournal.com
--В ті роки німецька діаспора в Аргентині допомогала Гітлеру, а велика частина української діаспори допомагала Україні (в іх розумінні допомога СРСР- то і була допомога Україні).
Збирали гроші, купляли на них зерно - цілими пароплавами відправляли те зерно до СРСР. Збирали пожертви, збирали теплі речи.
Коли змінювався черговий уряд і до влади и приходили чергові генерали, то активістів саджали до тюрем.--

То ви за аргентинських генералів сказали?

Date: 2016-06-02 07:10 pm (UTC)
From: [identity profile] mysliwiec.livejournal.com
А чиї ще генерали крім аргентинських, можуть посадити громадянина Аргентини українського походження до в"язниці у Буенос-Айресі?

Date: 2016-06-02 07:13 pm (UTC)
From: [identity profile] fantaamas.livejournal.com
--Коли змінювався черговий уряд Аргентини і до влади и приходили чергові генерали, то активістів саджали до тюрем.--

Date: 2016-06-02 07:31 pm (UTC)
From: [identity profile] mysliwiec.livejournal.com
Мій батько за це там відсидів (за боротьбу під час війни проти нацизму, за профсоюзну діяльність) якщо зібрати все разом - десь 7 з половиною років.
From: [identity profile] livejournal.livejournal.com
Користувач [livejournal.com profile] asfendiar посилається на ваш запис з Київ жидобандерівський. Свідоцтво про шлюб 1930 рік. пишучи: [...] культурного досвіду, мають чого повчитися від нього". (Священна Пісня Рад. Народу. 1946 рік) [...]

Date: 2016-06-02 06:15 pm (UTC)
From: [identity profile] fantaamas.livejournal.com
--Радянські громадяни слухають його стоячи з відкритими головами....--
це не українець писав, а імперець - ніякої любові до мови невидко

А чого це жіночка стоїть під гаслом "Об’єднані під прапором Свободи", а на прапорові не Тризуб, а серп-молот ?
Ніпанятна

Date: 2016-06-02 07:06 pm (UTC)
From: [identity profile] mysliwiec.livejournal.com
Уявіть собі, що ви північнокореець і живете не в Кореї, а на зворотньому від неї боці земної кулі в часи, коли ще не було інтернету і уявляєте життя на Батьківщині тільки з тої інформації, котру розповсюджиє уряд Кім Ір Сена.
Що ви будете знати про справжні реалії життя при Кім-Ір Сені? Тільки те, що пишуть в офіційному журналі "Корея".

Календар "Світло" видавася в Аргентині тими українцями, котрі під час війни (в той час, коли німецька діаспора Аргентини допоманала Гітлеру), допомагали СРСР і його союзникам (США, Британія) у війні проти німців.
Збирали між себе гроші і пароплавами відправляли куплене на них зерно, продукти, теплий одяг. Приблизно, як зараз роблять волонтери.
За це іх часто репресувала тодішня аргентинська пронімецька влада.
Після війни в Буенос-Айресі вже з 44 року працювало радянське посольство і антинацистські настрої тамтешніх українців СРСР почав використовувати на свою користь, розповсюджуючи свої "інформаційні" (а насправді агитаційні ) материали, газети, журнали що видавалися в СРСР.
Також посольство почало забезпечувати подібними матеріалами ті видання, котрі видавали для себе мемігрантськя об"єднання.
Про те, що ім брешуть, багато з українців дізналися лише після того, як самі приїхали до СРСР у 50-ті роки

Date: 2016-06-02 07:23 pm (UTC)
From: [identity profile] fantaamas.livejournal.com
а як же бути з розмовами, що військові Рейху осіли у Аргентині після війни?
Причому це розповсюджувала РФ, кажучи про непідсудних військових злочинців

Date: 2016-06-02 07:36 pm (UTC)
From: [identity profile] mysliwiec.livejournal.com
Не тільки в Аргентині. Німці після війни тікали до країн котрі:
а) не займали явної антинацистськох позиції під час війни (Аргентина об"явила війну Рейху тільки у 1944 році, коли вже все було ясно)\

б) були подалі від Европи

в) де була чисельна німецька діаспора, серед котрої можна було сховатися - а це в Південній Америці і Аргентина і Чілі і Парагвай і Уругвай і Бразилія.

Date: 2016-06-02 07:41 pm (UTC)
From: [identity profile] fantaamas.livejournal.com
Ось мені матінка підказала, що за радянських часів були поселення у Аргентині, до яких сторонніх не допускали і не висвітлювали у ЗМІ Аргентини і СРСР. - мовляв, аргентинці ховають нацистів.
То виходить, що то СРСР ховала нацистів у Аргентині?

Date: 2016-06-02 07:50 pm (UTC)
From: [identity profile] mysliwiec.livejournal.com
Ні. НЕ виходить. У СРСР руки до Латинської Америки не діставали ніколи. СРСР ніколи не мав там хоч якоїсь влади (крім Кууби після революції Кастро) , щоб "ховати" там когось.
Нацисти ховалися там самі по собі
Про це чудовй авантюрний роман " (російською "Южньій Крест) , написав письменник котрий сам після війни жив в Аргентині. Я колись з ним познайомився в Лєнінграді ( з тим письменником).

Слепухин Юрий - Южный Крест : https://www.google.com.ua/search?q=%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD+%D1%8E%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9+%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82+%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D1%83%D1%85%D0%B8%D0%BD&rlz=1C1CHVO_ruUA643UA643&oq=%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD+%D1%8E%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9+%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82+%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D1%83%D1%85%D0%B8%D0%BD&aqs=chrome..69i57.8386j0j7&sourceid=chrome&ie=UTF-8

Книга сама проситься, щоби зняти по ній пригодницьке кіно.

Date: 2016-06-02 07:54 pm (UTC)
From: [identity profile] fantaamas.livejournal.com
тобто там було лише посольство?
чому ж тоді українці з діаспори запродалися пропаганді СРСР, якщо не мали смертельної загрози?
Що змінило їхню думку? навіть після 1950 року теж співробітничали?

Date: 2016-06-02 07:55 pm (UTC)
From: [identity profile] fantaamas.livejournal.com
а як склалася доля вашого батька потім?

Date: 2016-06-02 08:54 pm (UTC)
From: [identity profile] mysliwiec.livejournal.com
Далі працював за своїм фахом - до пенсії фарбував автомобілі на автозаводі.
Він фарбував не серійні, а нові моделі в експериментальному цеху - ті , що везли напоказ міністрам, на ВДНХ.

А так як він (я вся моя сім"я - і тато і мама і дід і баба і вуйко) стали громадянами СРСР за пів року до мого народження, і навчений фарбувати машини він був у Форда і Гудсона, то з його нерадяньским звичками, йому важко було фарбувати все лише у зелений колір.
До мого батька начальство у СРСР вважало, що легковик має бути чорним, а вантажна машина - зеленою. Як в армії.
Він на свою відповідальність зумів підбити місцеве наіальство, щоб йому дозволили одну з чергових нових моделей "КАЗ"а котру везли до Москви на затверждення у найвищого автомобільного начальства, пофарбувати не в зелений, а на 2 кольори (кузов штампований, тож одни виступающі частини - одного кольору, інші - другого).
Всі радянськідуже боялися - чим закінчиться.
Закінчилося тим, що московське начальство подивилось і сказало :
_А що? Досить непогано. Може бути.
І автозавод КАЗ першим у СРСР почав випускати різнокольорові грузовики.
Потім подивились на грузинів ГАЗ, МАЗ і перейняли і собі.

Фото грузовиків котрі фарбував мій батько - тут:



http://interdalnoboy.com/gruzoviki/truck_foto/k6d75jgsfkey_big_KAZ_606_Kolhida_proba.JPG

https://i.wheelsage.org/pictures/k/kaz/606a_kolkhida/kaz_606a_kolkhida_1.jpg

https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSn1Kjq5ICCVg8VNTadP5TE4U1wdKvLLQqhLENXkO4OYgMuK3gO

http://www.1001automodel.ru/wa-data/public/shop/products/23/38/3823/images/1905/1905.750x0.jpg

Date: 2016-06-02 09:03 pm (UTC)
From: [identity profile] fantaamas.livejournal.com
ова, давно Колхід по дорогам не бачив

Date: 2016-06-02 09:59 pm (UTC)
From: [identity profile] mysliwiec.livejournal.com
А той завод вже всьо.
У 90-ті довго стояв, свої розкрадалина металолом, продавали в Турцію, зараз купили китайці, щось інше на тій території роблять.

Date: 2016-06-02 08:08 pm (UTC)
From: [identity profile] mysliwiec.livejournal.com
Ніколи не було в Аргентині єдиної української діаспори.

Купкою трималися ті, хто приїзва туди з австр-угорської Галціцї ще наприкінці 19 століття, потім була влика хвиля у 20-30 років з Польщі (це люди, котрі ніколи не жилив СРСР і ніколи не були громадянами СРСР,) потім після війни там зїявилися окремо - ті хто воював в УПА, ті хто воював в РОА, ті хто був при окупантах чі то в хіві, чі просто жив і працював і вже тим завинив перед СРСР, потім ті хто примусово працював в Німеччині і побоявся повертатися в СРСР, потім ті хто воюіві в Червоній армії і був в полоні і після полону також побоявся повертатися до СРСР..
І ці груми часто трималися окремо.
На когось з них мала вплив радянська пропаганда, на когось - ні.
А після смерті Сталіна була масована пропаганда до українців -"Слов"яне, повертайтеся до дому, у країну переможців, що перемогла Гітлера, країну де над робітником вже нема пана, ваші робочи руки там дуже потрібні".

Тоді повірили і приїхали до СРСР з Аргентини більше 5 000 сімей. Потім, з часом, хто зміг, у кого вийшло десь половина повернулися до Аргентини, решта залишилися.

Date: 2016-06-02 08:10 pm (UTC)
From: [identity profile] fantaamas.livejournal.com
Зрозуміло, дякую

Date: 2016-06-02 08:40 pm (UTC)
From: [identity profile] fantaamas.livejournal.com
http://royallib.com/book/slepuhin_yuriy/yugniy_krest.html

ось ця книга про Аргентину

Profile

mysliwiec: (Default)
mysliwiec

October 2022

S M T W T F S
      1
234567 8
91011121314 15
16171819202122
23242526272829
3031     

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated May. 24th, 2025 06:54 am
Powered by Dreamwidth Studios