Донбас. Нормалізація

[mysliwiec]

Прикладом для України може стати політика союзників у Західній Німеччині після поразки нацизму

...Що можна зробити на Донбасі, якщо абстрагуватися від нинішньої недієздатної влади в Києві?
Якщо уявити, що ми маємо адекватну центральну владу... Передусім не робити того, що робить група Порошенка – Яценюка – Турчинова, не загравати з ворогом, не намагатися дипломатичним шляхом вирішити те, що вирішується силовими діями.
Треба зрозуміти, що ситуація на Донбасі подібна до тієї, яка була в Західній Німеччині після 1945 року. З тією, звісно, різницею, що на нашому Сході ще довго зберігатиметься небезпека російського нападу й окупації.
У Німеччині союзникам довелося мати справу з практично цілком зазомбованим нацистською пропагандою населенням, великою кількістю нацистських функціонерів, адміністраторів, пропагандистів, членів таких карально-репресивних структур, як РСХА (Головне управління імперської безпеки), СС, воєнізованих структур, як СА, фольксштурм, вервольф тощо. Також була величезна кількість антидемократичних пронацистських організацій учителів, жінок, пенсіонерів, молоді, професіоналів у різних галузях тощо. Переважна частина німецького народу зберігала симпатії до нацизму.
Власне, з цим остаточно вдалося покінчити лише на початку 70-х роківXX століття. Та й тоді деякі ультраліві групи спекулювали невдоволенням прогресивної німецької молоді тим, що денацифікація, на її думку, здійснювалася недостатньо рішуче і послідовно.

Якби США, Велика Британія і Франція негайно після перемоги над нацистською Німеччиною провели там вільні демократичні вибори, до влади гарантовано повернулися б нацистські функціонери.
Тому встановлення демократичного порядку узалежнювалося від успіхів денацифікації, руйнації попередніх структур і порядку управління Третього Рейху, демонтажу всієї його системи. Це хороший досвід для соціальної та морально-політичної рекультивації українського Донбасу.
Цей процес на Донбасі має розпочатися з фундаментального очищення регіону.
Насамперед, зрозуміло, йдеться про придушення будь-якого опору сепаратистів і терористів, вилучення зброї в місцевого населення, ліквідацію банд та воєнізованих груп, маргіналізацію антиукраїнського підпілля тощо.
Затим зняття практично всього вищого, середнього і частково нижчого управлінського шару.
Одним із перших завдань є позбавлення влади й належне покарання тих місцевих функціонерів, хто співпрацював із сепаратистами (МВС, прокуратура, суди, адміністрації, ради,господарські структури).
По-друге, необхідні маргіналізація, недопущення впливу на владу донбаського олігархату і рішуча боротьба з місцевою організованою злочинністю (донбаські бандити були в перших лавах так званих ополченців). Донбаські олігархи 20 років культивували на Сході антиукраїнські настрої, фінансували антиукраїнські структури, шантажували сепаратизмом центральну владу і решту України. Деякі з тих «некоронованих королів» засідають нині у Верховній Раді...

На першому етапі після визволення регіону від сепаратистів і російських інтервентів тут необхідно створити «зони нормалізації» з особливим правовим режимом, передавши виконавчу владу українським військовим комендантам та їхньому апарату управління у вигляді комендатур районів, селищ, міст. Саме останнім мають підпорядковуватися цивільні чиновники-виконавці.
Зро­зуміло, що протягом певного періоду антиукраїнський під­пі­ль­но-партизанський рух на Донбасі діятиме. З ним Україна не повинна досягати ніяких домовленостей (за винятком груп та осіб, які добровільно складуть зброю і припинять опір), потрібні тільки жорстке придушення і ліквідація.
Між іншим, населення Донбасу і Криму зневажало українську владу саме через її безпринципність, підкупність та угодовство. А в цих регіонах шанують сильних і принципових. Тих, хто готовий домовлятися хоч із дияволом, справедливо не розглядають як серйозне і стабільне керівництво.
У всеукраїнському масштабі необхідно розглянути питання про Партію регіонів, про її відповідальність і можливість подальшого існування.
Певний час у регіоні має діяти мораторій на діяльність представницьких органів і проведення виборів. Дефіцит управлінських кадрів може бути компенсований за рахунок учасників АТО, бажано місцевих мешканців Донбасу, які зможуть пройти пришвидшену професійну підготовку на базі відповідних навчальних закладів.
Дуже важливим і в певному сенсі вирішальним є наведення порядку в медіа-сфері. Усі (без винятку!) телеканали, радіостанції, газети і журнали РФ мають бути вилучені з інформаційного простору Донеччини та Луганщини на тривалий термін. Натомість забезпечена присутність українських ЗМІ (за винятком тих, що за антиукраїнською спрямованістю не відрізняються від російських). Усі сепаратистські видання, ТБ, радіо мають бути закриті, незважаючи на волання п’ятої колони про «утиски свободи слова». США, Британія у своїй об’єднаній зоні окупації Німеччини (так звана Бізонія) ніяк не реагували на зойки про порушення прав нацистів.

Управління освіти і культури Донеччини та Луганщини на тривалий час підпорядкувати безпосередньо Києву, а не обласним структурам. Це необхідно для ефективного лікування громадської свідомості. Провести очищення шкіл та університетів від носіїв ідей сепаратизму і російського імперіалізму («русмір»).

Усілякі мантри про децентралізацію і федералізацію треба припинити на десятиліття.
Децентралізація можлива лише після завдання нищівної поразки ідеології та практиці сепаратизму. Це має бути чіткий баланс прав і обов’язків територій, бо нині території хочуть прав без відповідальності, а центр прагне для них відповідальності без прав (насамперед у фінансовому плані).

А заява Порошенка телеканалу «Франс-24» про «особливий статус Донбасу» є фактично реалізацією плану Путіна щодо України, адже право самостійно визначати функціонування мови на своїй території означатиме остаточну ліквідацію української в регіоні та тотальну примусову русифікацію всього місцевого населення.
Право самим на власний розсуд здійснювати політику історичної пам’яті – це право і далі плекати ментальну ворожість до решти України, виховуючи населення в дусі «русского міра», а «особливі відносини регіону з ЄС і РФ» – то формування окремої регіональної зовнішньої політики, хоч би які казки розповідав президент, виправдовуючи свої дії. Отже, тут ідеться про федералізацію, причому дуже радикальну з елементами конфедерації. Що абсолютно неприйнятно для України, бо це дещо відтермінований у часі розпад держави і перетворення Донбасу на важіль, за допомогою якого Кремль розхитуватиме й дезінтегруватиме цілу Україну. Адже контроль за Донбасом лишатиметься за Росією, а його фінансування покладуть на Україну.

Автор Ігор Лосєв
Повністтю ТУТ:

Comments

[mysliwiec.livejournal.com]

Можна ще паспорта "негромадян". Щоб голосувати не змогли.

[fantaamas.livejournal.com]

Так
Ввести ценз на право голосування. Дехто пропонує викупати право голосу за декілька тисяч, але я думаю, тут буде зпрацьовувати тимчасове погане фінансове положення людей, як психологічний фактор душевної безнадії.
І назавжди ввести дію закону лишати право голосу засуджених на час дії покарання