![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
— В РПЦ активно просувається політична доктрина «Москва – Третій Рим», де Церкві відводиться роль «збирача земель руських». Як на це реагує Вселенська Патріархія?
— Цей міф «Москви – третього Риму» побудований на думках, виражених одним російським монахом Філофеєм, який жив у XV-XVI столітті. Це абсолютний міф, тому що в історії Церкви і в канонічному розумінні немає першого-другого-третього-четвертого Риму.
Є старий Рим, який був центром Римської імперії, центром європейської цивілізації, і був новий Рим – нова столиця Римської імперії.
Нема першого, другого – є старий Рим і новий Рим. Третьому-четвертому-п’ятому – не бувати....
— Константинополь завжди вважає, що територія України є канонічною територією Константинопольської Церкви. І не треба забувати, що якраз на основі Київської митрополії була надана автокефалія Польській Церкві в 1924 році. Польська держава звернулась до Константинополя…
— Саме держава звернулась?
— Так. Ось як це було. В 20-х роках Польська держава стала незалежною. І держава сказала: «Ми не проти, щоб у Польщі жили православні християни, практикували свою віру і мали свою Церкву. Але ми як держава не хочемо, щоб у Польщі була Церква, яка була б колоною чужої держави, і притому антагоністичної держави». І тому Польська держава в 1924 році звернулась до Константинополя, щоб Константинополь надав автокефалію Польській Церкві. Це було прохання держави для вирішення політичної проблеми...
Польська держава мала проблему політичну: вона не хотіла, щоби Православна Церква в Польщі служила інтересам чужої держави. І з цієї причини вона звернулась до Константинополя, щоб надати автокефалію і вирішити політичне питання.
І на основі чого Константинополь дав Томос 1924 року Польській Православній Церкві? Константинополь розглянув Польську Церкву як колишню частину Київської митрополії. Як ми знаємо, при митрополиті Кіпріанові Цамблаку Київська митрополія знаходилась в рамках польсько-литовської держави, тобто її границі ширились і на територію Польщі, і сучасної Литви. Теж саме приблизно було і за часів Петра Могили, який був митрополитом Київським. Київська митрополія тоді підлягала Константинополю. І тому, що Польща колись знаходилась в рамках Київської митрополії, а Київська митрополія була в прямому канонічному підпорядкуванні Константинополя, Константинополь дав автокефалію Польській Церкві у 1924 році.
То якщо у 1924 році Константинополь дарував автокефалію Польській Церкві на основі Київської митрополії, чому сьогодні Константинополь не мав би права надати самій Київській митрополії статус автокефалії? Якщо це було можливо у 1924 році – це можливо і сьогодні.

Представник Константинопольського Патріарха, архиєпископ Тельміський ІОВ (Геча) люб’язно погодився на інтерв’ю для РІСУ.
Прямі відповіді на прямі питання:
що чекає Церкви, які не взяли участі у Всеправославному Соборі,
яка доля маргінальних есхатологічних течій,
чому заблоковане питання автокефалії,
і чи є надія у православних українців на автокефалію.

— Цей міф «Москви – третього Риму» побудований на думках, виражених одним російським монахом Філофеєм, який жив у XV-XVI столітті. Це абсолютний міф, тому що в історії Церкви і в канонічному розумінні немає першого-другого-третього-четвертого Риму.
Є старий Рим, який був центром Римської імперії, центром європейської цивілізації, і був новий Рим – нова столиця Римської імперії.
Нема першого, другого – є старий Рим і новий Рим. Третьому-четвертому-п’ятому – не бувати....
— Константинополь завжди вважає, що територія України є канонічною територією Константинопольської Церкви. І не треба забувати, що якраз на основі Київської митрополії була надана автокефалія Польській Церкві в 1924 році. Польська держава звернулась до Константинополя…
— Саме держава звернулась?
— Так. Ось як це було. В 20-х роках Польська держава стала незалежною. І держава сказала: «Ми не проти, щоб у Польщі жили православні християни, практикували свою віру і мали свою Церкву. Але ми як держава не хочемо, щоб у Польщі була Церква, яка була б колоною чужої держави, і притому антагоністичної держави». І тому Польська держава в 1924 році звернулась до Константинополя, щоб Константинополь надав автокефалію Польській Церкві. Це було прохання держави для вирішення політичної проблеми...
Польська держава мала проблему політичну: вона не хотіла, щоби Православна Церква в Польщі служила інтересам чужої держави. І з цієї причини вона звернулась до Константинополя, щоб надати автокефалію і вирішити політичне питання.
І на основі чого Константинополь дав Томос 1924 року Польській Православній Церкві? Константинополь розглянув Польську Церкву як колишню частину Київської митрополії. Як ми знаємо, при митрополиті Кіпріанові Цамблаку Київська митрополія знаходилась в рамках польсько-литовської держави, тобто її границі ширились і на територію Польщі, і сучасної Литви. Теж саме приблизно було і за часів Петра Могили, який був митрополитом Київським. Київська митрополія тоді підлягала Константинополю. І тому, що Польща колись знаходилась в рамках Київської митрополії, а Київська митрополія була в прямому канонічному підпорядкуванні Константинополя, Константинополь дав автокефалію Польській Церкві у 1924 році.
То якщо у 1924 році Константинополь дарував автокефалію Польській Церкві на основі Київської митрополії, чому сьогодні Константинополь не мав би права надати самій Київській митрополії статус автокефалії? Якщо це було можливо у 1924 році – це можливо і сьогодні.

Представник Константинопольського Патріарха, архиєпископ Тельміський ІОВ (Геча) люб’язно погодився на інтерв’ю для РІСУ.
Прямі відповіді на прямі питання:
що чекає Церкви, які не взяли участі у Всеправославному Соборі,
яка доля маргінальних есхатологічних течій,
чому заблоковане питання автокефалії,
і чи є надія у православних українців на автокефалію.
