Поляків переслідували не лише бандерівці. Чимало польських сіл було спалено на волинському Поліссі, де були сильні позиції так званих бульбівців — прихильників Тараса Бульби-Боровця. У згадуваній книжці "Поєднання через важку пам'ять. Волинь 1943" часто в спогадах звучить думка, що поляків переслідували саме бульбівці. Правда, польські редактори відразу ж коментували: мовляв, під бульбівцями треба розуміти бандерівців. Але з пісні слова не викинеш. Отже, в 1943 р. поляки Волині налаштували проти себе не лише бандерівців, а й їхніх політичних опонентів.
Трагічні події 1943 р. мали комплекс причин. Їх, як на мене, добре з'ясував Бульба-Боровець в одній зі своїх статей. Ще в 1950 р. він писав: "Були випадки, де горіли польські оселі та католицькі церкви. Але чому поляки тут же не поставлять так само голосно іншого питання: де криється причина подібних заходів? Чому в той же час там не горіли, приміром, оселі чеських колоністів та їхні церкви, що стояли поруч осель польських колоністів?
…Бо чехи не пацифікували українців так, як це робили поляки за мирного часу. Бо чехи не мордували українців по кацетах так, як це робили поляки в Березі Картузькій. Чехи не вішали українців так, як їх вішали й катували по комісаріятах поляки. Чехи не розвалювали українських церков так, як це робили поляки на Холмщині. Під німецькою окупацією чехи не були "дольмечерами" в урядах Коха так, як це робили поляки, провокуючи всіма засобами українців. Чехи не були в 1943 році в "українській поліції" так, як поляки, коли українська поліція пішла в партизани. Чехи не були агентурою большевицьких партизан так, як це робили поляки. Чехи не палили українських осель і церков то з німцями, то з большевиками так, як це робили поляки".
"Волинська різанина" — проблема історична чи політична?
Тему почали розкручувати в середині 1990-х. Особливо це стало помітно за президентства екс-комуніста Олександра Квасневського. Робилося це ніби під благородним приводом — мовляв, треба вшанувати безневинно убієнних, поляки й українці мають порозумітися, зняти складні історичні питання, покаятися. Розкручування цього питання за часів Квасневського стало державною політикою.--- http://grzegorz-b.livejournal.com/1295337.html стаття велика, але варта уваги
no subject
Date: 2016-07-12 07:55 am (UTC)Поляків переслідували не лише бандерівці. Чимало польських сіл було спалено на волинському Поліссі, де були сильні позиції так званих бульбівців — прихильників Тараса Бульби-Боровця. У згадуваній книжці "Поєднання через важку пам'ять. Волинь 1943" часто в спогадах звучить думка, що поляків переслідували саме бульбівці. Правда, польські редактори відразу ж коментували: мовляв, під бульбівцями треба розуміти бандерівців. Але з пісні слова не викинеш. Отже, в 1943 р. поляки Волині налаштували проти себе не лише бандерівців, а й їхніх політичних опонентів.
Трагічні події 1943 р. мали комплекс причин. Їх, як на мене, добре з'ясував Бульба-Боровець в одній зі своїх статей. Ще в 1950 р. він писав: "Були випадки, де горіли польські оселі та католицькі церкви. Але чому поляки тут же не поставлять так само голосно іншого питання: де криється причина подібних заходів? Чому в той же час там не горіли, приміром, оселі чеських колоністів та їхні церкви, що стояли поруч осель польських колоністів?
…Бо чехи не пацифікували українців так, як це робили поляки за мирного часу. Бо чехи не мордували українців по кацетах так, як це робили поляки в Березі Картузькій. Чехи не вішали українців так, як їх вішали й катували по комісаріятах поляки. Чехи не розвалювали українських церков так, як це робили поляки на Холмщині. Під німецькою окупацією чехи не були "дольмечерами" в урядах Коха так, як це робили поляки, провокуючи всіма засобами українців. Чехи не були в 1943 році в "українській поліції" так, як поляки, коли українська поліція пішла в партизани. Чехи не були агентурою большевицьких партизан так, як це робили поляки. Чехи не палили українських осель і церков то з німцями, то з большевиками так, як це робили поляки".
"Волинська різанина" — проблема історична чи політична?
Тему почали розкручувати в середині 1990-х. Особливо це стало помітно за президентства екс-комуніста Олександра Квасневського. Робилося це ніби під благородним приводом — мовляв, треба вшанувати безневинно убієнних, поляки й українці мають порозумітися, зняти складні історичні питання, покаятися. Розкручування цього питання за часів Квасневського стало державною політикою.---
http://grzegorz-b.livejournal.com/1295337.html стаття велика, але варта уваги