Чи насправді кирилиця визначає близькість і спорідненість слов'янських мов?

[mysliwiec]

Костянтин Тищенко

На це запитання можна знайти відповідь у визначного поліглота, професора Київського національного університету Костянтина Тищенка.

Він створив єдиний у світі Лінгвістичний музей, розташований у Червоному корпусі вишу, один з експонатів якого називається “Лексичні відстані мов Європи”.

Костянтин Тищенко порахував відстані між мовами за лексикою (словникові диференційні відстані мов).


лексичні відстані мов Європи

Так-от, українська та російська мови розбігаються на 38% лексики,
тоді як українська й білоруська – лише на 16%.

Причому латиниця не означає, що така відстань найбільша.
Наприклад, між українською та польською мовами відстань менша – 30%.

Тут залізного правила немає:
відмінність між українською і сербською (кирилиця) – 32%,
між українською і словацькою (латиниця) – 34%,
а між українською та чеською (латиниця) відстань така ж, як між українською та російською – 38%.


лексичні відстані словянських мов


Спільні з українською  риси мов:


риси української мови


Лексична диференціація – відстані між мовами в Європі.


Порівняння мовних відстаней у цифрах
За інформацією з інфографіки професора Костянтина Тищенка, найменша в Європі лексична розбіжність – між:
сербською і хорватською,
між данською й норвезькою мовами – дo 5%,
між болгарською та македонською – в межах 10%.

Словацька відрізняється від чеської на 15% лексичного складу, як і хорватська від словенської.

Дистанція між українським і білоруським лексиконами – 16%.
Не більшу віддаль відчує кожен, коли опановує норвезьку і шведську мови: вивчати їх можна разом із данською.

Польська й українська мови розбігаються на 30% лексики
(так само як і французька та італійська мови),
українська і сербська – на 32%,
українська і болгарська – на 36%,
а українська і російська – на 38%.

Найближчою до російської є болгарська мова – 27%.
(І це назважаючи на те, що спільного кордону у Росії і Болгарії   не було ніколи, тобто, вплив  живого взаємоспілкування тут виключено повністю.
Тут справа у особливостях генезису російської мови, яка створювалася письменними людьми Московії і потім Росії, на базі тої  "староболгарської "/чі "словенської" мови
/з додатками руської мови Київа, фино-угорських і тюркських  мов аборигенів Росії і запозичень з західноевропейских мов /,
котрою Кирило і Мефодій переклали Біблію,  з котрої сьогодні крім російської утворилася і церковно-слов'янська,  і  котру лише у 1820 році А.Х.Востоков, запропонував у російськомовній літературі, називати "старослов'янською мовою")

Відстані між деякими іншими мовами такі:
іспанська і португальська – 25%,
німецька і голландська – 25%,
чеська і польська – 26%,
сербська і болгарська – 26%,
французька та італійська – 30%,
чеська і хорватська – 31%,
іспанська й італійська – 33%,
білоруська і словацька – 34%,
португальська і французька – 39%,
німецька і данська – 41%,
фінська й естонська – 45%,
німецька й англійська – 49%.




Звідси:

* * *
Багато з нас, котрі з дитинства знають крім української і російську мову також,
котрі з дитинства виховані у тому, що ніби-то найближчіми між собою зі всіх слов'янських мов, є українська і російська,
сьогодні доволі скептично сприймають такі таблиці і не ймуть ім віри, не знаючи того, що більшість слів, котрі ми сьогодні вважаємо "ісконно русскімі" і знайомими нам з того ж дитинства,
ще 420 років тому нашим прапрадідам були незрозумілі і потребували перекладу на тодішню українську, з тої книжної староболгарської мови, котрою переклали Святе Письмо Кирило і Мефодій:

апостолъ - посланецъ
ароматы - зпахи
баня - лазня
блюдо - миска
благодарю - дякую
благопрiятный - до принятія лацный, и
тЪжъ вдячный, милый
бракъ - женитва, веселъе
воинъ - жолнЂр
вниманїе - зрозумѣванье
враг - ворогъ
вредитель - шкодца
время - часъ
власть - влада
господстваю - паню
дЂяніе - справа
дЂло - учинок
добродѣтелный - цнотливыи
жажду - прагну, пити хоч
желанїе - пожадливость, хоть
жилище - мешканьє, домъ
заключеніе - zамкненье
заемлю - позичаю
искушенїе - досвЂдченье, проба, спокуса
икона - обраzъ
касанїе - дотык
количество - кількость
коварство - хитрость, двотЂпьлесть,
зрада
лицемЂр - блудный
лицè - осба
лучше - лѣпше
месть - помста
молва - гомонъ, гук от мовы людской,
крик и тыж трывога
мрак - мрокъ
мЂлъ - вапно и тьжъ крейда
навѣт - зрада, подступок
навѣтую - зраджаю
недуг - хороба
накаzаніе - каране наука, научанье
наупоминанье
небрегу - недбаю
наслЂдіе - спадок
неприкосновеный - недоткненый
недостойный - негодный.
оружіе - бронь, zброя
оупотребляю - оуживаю
оукаряю - осмЂвую
пакость - перешкода
плЂнник - неволник в полонЂ вzятый
прилежаніе - пильность
побЂдник - zвитяжца, рицеръ
роптанїе - нарЂканье
раб - неволникъ
съвЂтъ - рада, порада
съвЂтую - раджу
сквоzЂ - скроzь
свЂдительство - свЂдоцъство
свЂдитель - свЂдокъ
сладость - солодкость
случай - трафунок, притрафлене примЂт
совЂст - сумлЂне
смирнiе - покора, пониженье
тщеслвіе - порожняя слава
таю - ростоплююся
требованіе - потреба
труд - праця
трудолюбіе - коханьеся в праци
храбрость - мужность, дужость
отрицніе - отмЂтованье
Царъ - кроль
шествiе - хожене
юноша - парубок, младенецъ.

Більше тут: http://mysliwiec.livejournal.com/1323401.html