А в перерывах он писал стихи и сочинял русский язык.

Originally posted by ibigdan at Дантес и теория вероятности

Все знают, что Александр Сергеевич Пушкин – это великий русский поэт и бабник. Но кроме того он был и великим скандалистом к тому же. И тот факт, что его не убили до Дантеса - это что-то из разряда чудес. Судите сами:

1816 год. Пушкин вызвал на дуэль Павла Ганнибала, родного дядю. Причина: Павел отбил у молодого 17-летнего Пушкина девушку Лошакову на балу. Итог: дуэль отменена.
1817 год. Пушкин вызвал на дуэль Петра Каверина, своего друга. Причина: сочиненные Кавериным шутливые стихи. Итог: дуэль отменена.
1819 год. Пушкин вызвал на дуэль поэта Кондратия Рылеева. Причина: Рылеев пересказал на светском салоне шутку про Пушкина. Итог: дуэль отменена.
1819 год. Пушкина вызвал на дуэль его друг Вильгельм Кюхельбекер. Причина: шутливые стихи про Кюхельбекера, а именно пассаж "кюхельбекерно и тошно". Итог: Вильгельм в Сашу выстрелил, а Саша в Вильгельма нет.
1819 год. Пушкин вызвал на дуэль Модеста Корфа, служащего из министерства юстиции. Причина: слуга Пушкина приставал пьяным к слуге Корфа и тот его избил. Итог: дуэль отменена.
1819 год. Пушкин вызвал на дуэль майора Денисевича. Причина: Пушкин вызывающе вел себя в театре крича на артистов и Денисевич сделал ему замечание. Итог: дуэль отменена.
1820 год. Пушкин вызвал на дуэль Федора Орлова и Алексея Алексеева. Причина: Орлов и Алексеев сделали Пушкину замечание за то, что тот пытался в пьяном виде играть в бильярд и мешал окружающим. Итог: дуэль отменена.
1821 год. Пушкин вызвал на дуэль офицера французской службы Дегильи. Причина: ссора с невыясненными обстоятельствами. Итог: дуэль отменена.
1822 год. Пушкина вызвал на дуэль подполковник Семен Старов. Причина: не поделили ресторанный оркестрик при казино, где оба предавались азартной игре. Итог: стрелялись, но оба промахнулись.
1822 год. Пушкин вызвал на дуэль 65 летнего статского советника Ивана Ланова. Причина: ссора во время праздничного обеда. Итог: дуэль отменена.
1822 год. Пушкин вызвал на дуэль молдавского вельможу Тодора Балша, хозяина дома, где он гостил в Молдавии. Причина: Пушкину недостаточно учтиво ответила на некий вопрос супруга Балша, Мария. Итог: стрелялись, но оба промахнулись.
1822 год. Пушкин вызывает на дуэль бессарабского помещика Скартла Прункуло. Причина: Тот был в качестве секунданта на дуэли, где Пушкин был так же секундантом и ребята не договорились о правилах дуэли. Итог: дуэль отменена.
( читать дальше )

Навіть простітутки говорять тільки по русськи, признають себе русськими й сміються з українського.

"З кождим днем росте до нас любов наших любих, милих братів - рус/с/ьких. Палка, непереможна, надзвичайна любов! "
100 років тому:





Рус/с/ька буржуазія, розуміється, не могла помиритися з істнуванням української держави, з національними її формами. Та це таки, дійсно, був якийсь абсурд: увесь устрій держави - буржуазний; усі урядові й державні апарати передано буржуазії; сама буржуазія вся - руська; а держава через щось називається українською, мова в Уряді й у всіх буржуазно-урядових інстітуціях повинна бути українська.
З усього кабінета міністрів один чи два міністри знали українську мову, останні ж чули її тільки в малоросійських спектаклях. Сама "верховна влада", емблема, так сказати, національно-українського характеру держави, гетьман, теж по українськи говорити не вмів. Все оточення його, "двір", складалось з руської "забубенної" офіцерні, яка істинно-рус/с/ькими словами лаяла й висміювала й українську державу, й українську мову, й усе українське.
По міністерствах вищі керуючі посади було, цілком натурально, засажено людьми відповідними до нового ладу. А цими людьми були старі рус/с/ькі бюрократи, які здебільшого ніколи зовсім не чули української мови, бо тільки тепер опинились на Вкраїні. І вони раптом повинні були писати, говорити й робити доклади своїм міністрам, які теж не вміли по українськи, на чужій і здавна непризнаній ними мові.
Розуміється, це був абсурд.
Але( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

"З кождим днем росте до нас любов наших любих, милих братів - рус/с/ьких. Палка, непереможна, надзвичайна любов!
Вони тисячами кидають свій край, свою батьківщину; міняють призвища; з риском попастися в руки совітських властей перебіраються через українсько-російський кордон; записуються навіть в українське підданство, підроблюють пашпорти, все те роблять тільки для того, щоб добратися до України.
Іменно, "добратися", допастися, всмоктатись, вгризтись у тіло нашої молодої Держави.
Цілі потоки братів-рус/с/ьких, братів-малоросів, братів підроблених, сфальшованих українців пливуть на нашу землю.
Гемороїдальні, випробовані, патентовані знавці поліцейсько-жандармського режиму; забраковані кандидати в царські міністри; недорозстрілені недобитки імператорського двору; зажурені, висхлі від туги з торбосхожими черевами колишні поліцмейстри, ґубернатори, сенатори; тощі публіцісти всяких рептілій; поети з моноклями, з гнилятинкою; одставні лідери ріжних воздихающих за реакцією партій; жваві спекулянти з акулячими пащами.
Як висхлі з голоду, люті, пекучі блощиці, сунуть і обсипають нас ці виборні, кваліфіковані екземпляри найчорнійшої реакції.
Одні, сласно плямкаючи голодними, слинявими, синіми губами, обсіли щердо розкладені перед ними казенні пироги й уминають їх з таким радісним гарчанням, що мороз іде по всій Україні.
Другі, розставивши акулячі пащі, весело вирячивши нахабні очі, смачно глитають дурну українську рибку, велику й маленьку.
Треті, набравшись сил, піджививши недокровні ноги, прожогом нишпорять по всіх закутках, винюхують революцію та українську свідомість, хапають їх, таскають, гризуть.
Четверті, обснувавши по теплих, людних куточках чепурненькі редакційні павутиння, тихо поважно ловлять українських мушок.
А лідери партій тим часом бігають по прийомних, через задні ходи зав'язують вузлики, протягують ниточки, мотуз'я, шворки, оплутують, забивають кілки - словом, жваво, заклопотано, з веселою надією в серці роблять підготовчу роботу.
Правда, вони всі роблять підготовчу роботу. Вони всі так жагуче, так неподільно люблять Україну, що ні за що не хотять відділити її від нєдєлімої.
І в відповідний час,.. вони всі, ці любі брати, всі отсі акули, лідери, поліцмейстери, журналісти, міністри, всі разом, дружно, з співом "Боже, Царя храни!"... ухопившись за підготовані лідерами мотузочки, потягнуть підготовану, оплутану, безсилу, безпомічну Україну в обійми антанто-монархічної, єдіної, нєдєлімої тюрми...( Read more... )

( Read more... )

Доказательство коррупции и воровства Саакашвили (фото).

Украл всё. Даже мебель и само здание где располагался его рабочий кабинет.
Теперь пришлось переехать в палатку.

Кобзон заказал себе праздничный парик в форме кокошника

Картинка для привлечения внимания - орден Кобзона: