Прикладом для України може стати політика союзників у Західній Німеччині після поразки нацизму...Що можна зробити на Донбасі, якщо абстрагуватися від нинішньої недієздатної влади в Києві? Якщо уявити, що ми маємо адекватну центральну владу... Передусім не робити того, що робить група Порошенка – Яценюка – Турчинова, не загравати з ворогом, не намагатися дипломатичним шляхом вирішити те, що вирішується силовими діями.
Треба зрозуміти, що ситуація на Донбасі подібна до тієї, яка була в Західній Німеччині після 1945 року. З тією, звісно, різницею, що на нашому Сході ще довго зберігатиметься небезпека російського нападу й окупації.
У Німеччині союзникам довелося мати справу з практично цілком зазомбованим нацистською пропагандою населенням, великою кількістю нацистських функціонерів, адміністраторів, пропагандистів, членів таких карально-репресивних структур, як РСХА
(Головне управління імперської безпеки), СС, воєнізованих структур, як СА, фольксштурм, вервольф тощо. Також була величезна кількість антидемократичних пронацистських організацій учителів, жінок, пенсіонерів, молоді, професіоналів у різних галузях тощо. Переважна частина німецького народу зберігала симпатії до нацизму.
Власне, з цим остаточно вдалося покінчити лише на початку 70-х роківXX століття. Та й тоді деякі ультраліві групи спекулювали невдоволенням прогресивної німецької молоді тим, що денацифікація, на її думку, здійснювалася недостатньо рішуче і послідовно.
Якби США, Велика Британія і Франція негайно після перемоги над нацистською Німеччиною провели там вільні демократичні вибори, до влади гарантовано повернулися б нацистські функціонери. Тому встановлення демократичного порядку узалежнювалося від успіхів денацифікації, руйнації попередніх структур і порядку управління Третього Рейху, демонтажу всієї його системи. Це хороший досвід для соціальної та морально-політичної рекультивації українського Донбасу.
( Цей процес на Донбасі має розпочатися з... )