Додам дещо. На тих українських землях, що до 1939-го року ще не було загарбано москалями, голоду теж не було. Мені моя баба казала, що коли до них часом за Голодомору з «радянської» України приходили люди, котрим пощастило якось вирватися з совдепії, то виглядали дуже виснаженими і бідними. Власне, таких бідних та заморених людей в нас на заході до того ще не бачили. А вдруге — у 1946-47 роках був голод, який вже пізнали і в західній Україні. То ті, хто його пізнали, потім все життя берегли кожну крихту хліба, а пам’ять про голод є в народі ще й досі. «А прі чьом здесь русскіє?»