Саме так, ще за часів російської імперії у провінційній архітектурі панували "уніфікація та стандартизація" , видавалися навіть альбоми типових будівель, що потребували лише узгоджень на місцях- і можна було будувати (прикладів- безліч, хоча звісно були й штучні проекти- для заможних)
У році десь 2000му професор історії архітектури ПДАБА обурювався, що каплицю Св.Миколая на Монастирському Острові побудували у московському стилі із “закомарами та кокошниками" (він нічого заподіяти не зміг) хоча більш доречним би був візантійський стиль або українське бароко а щодо “цибулин”- не було жодного зауваження…взагалі то образ “Краплі Благодаті” а ніяк не городина.
Справа в тому, що в наші постмодернистьскі часи художній образ майбутнього храму залежить лише від смаку архієрея- та й нехай ліпше буде консервативність архітектури із формою цибулини, а ніж занадто сміливий авангардизм, та вибачте, форма гумового виробу№2- що інколи можна зустріти на проектах уніатських церков!
”На теренах України- ні на церквах доби давньої Русі, ні на карпатських церквах, ні на козацьких церквах, ні на церквах доби українського бароко ніде і ніколи не було бань в вигляді цибулин- "луковок".
Погугліть “Русинська церква у Карпатах”- там поряд із готичними де-не-де зустрічаються завершення десь подібні навіть до Кижів. Що до храмової архітектури козацької доби, то зазвичай українське бароко характеризують багатоярусні бані з нібито луківками нагорі, як приклад - ті ж храми КПЛ або дерев’яний Троїцький Собор у Новомосковську та ін.
"Правда тут архитектори перестаралися з пропорціями тої "луковкі", і коли проїздиш вздовж цієї будівлі, то ії центральна баня здається більш подібною до купола мечеті, але то вже інші аллюзії."
Навпаки, форма куполу мечеті була запозичена у візантійських церков (як і співи й мотиви тієї доби залишили свій відбиток у турецькому фольклорі) , і взагалі, форма склепіннь (більш полога або крута) обумовлена насамперед кліматичними умовами: чим далі на північ- тим більше снігове навантаження та вологість й навпаки.
Не переймайтеся, в наш час ніхто не вміє будувати на віки, це неможливо навіть при всьому бажанні будівельників: цегла неякісна а про цементний розчин із яєчними жовтками у годі й казати(( одного разу почувши звук схжий на чистку яєць спитав у робочих невже до раствору кладуть яйця, так вони образилися бо лускали неякісно застигле на морозі вимощення...
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
timeasmymeasure
no subject
Date: 2015-02-06 07:44 pm (UTC)У році десь 2000му професор історії архітектури ПДАБА обурювався, що каплицю Св.Миколая на Монастирському Острові побудували у московському стилі із “закомарами та кокошниками" (він нічого заподіяти не зміг) хоча більш доречним би був візантійський стиль або українське бароко
а щодо “цибулин”- не було жодного зауваження…взагалі то образ “Краплі Благодаті” а ніяк не городина.
Справа в тому, що в наші постмодернистьскі часи художній образ майбутнього храму залежить лише від смаку архієрея- та й нехай ліпше буде консервативність архітектури із формою цибулини, а ніж занадто сміливий авангардизм, та вибачте, форма гумового виробу№2- що інколи можна зустріти на проектах уніатських церков!
”На теренах України- ні на церквах доби давньої Русі, ні на карпатських церквах, ні на козацьких церквах, ні на церквах доби українського бароко ніде і ніколи не було бань в вигляді цибулин- "луковок".
Погугліть “Русинська церква у Карпатах”- там поряд із готичними де-не-де зустрічаються завершення десь подібні навіть до Кижів.
Що до храмової архітектури козацької доби, то зазвичай українське бароко характеризують багатоярусні бані з нібито луківками нагорі, як приклад - ті ж храми КПЛ або дерев’яний Троїцький Собор у Новомосковську та ін.
"Правда тут архитектори перестаралися з пропорціями тої "луковкі", і коли проїздиш вздовж цієї будівлі, то ії центральна баня здається більш подібною до купола мечеті, але то вже інші аллюзії."
Навпаки, форма куполу мечеті була запозичена у візантійських церков (як і співи й мотиви тієї доби залишили свій відбиток у турецькому фольклорі) ,
і взагалі, форма склепіннь (більш полога або крута) обумовлена насамперед кліматичними умовами: чим далі на північ- тим більше снігове навантаження та вологість й навпаки.
Не переймайтеся, в наш час ніхто не вміє будувати на віки, це неможливо навіть при всьому бажанні будівельників: цегла неякісна а про цементний розчин із яєчними жовтками у годі й казати(( одного разу почувши звук схжий на чистку яєць спитав у робочих невже до раствору кладуть яйця, так вони образилися бо лускали неякісно застигле на морозі вимощення...