Наприкінці 90-х знайомі тримали в Одесі більярдну з баром. Взяли туди на роботу жіночку готувати бутерброди і іншу дрібноту. Якось раз, виходимо ми разом звідтам, ідемо до тролейбусу, а вона каже: Сейчас заєду на Прівоз, куплю зєлєнушкі. Я перепитав, що саме. Виявляється, що для неї зєлєнушка - це загальна назва того, що вона зазвичай купляє додому на кухню (цибуля-перо, петрушка, укроп). Вона, ще молодою "па распрєдєлєнію" приїхала до Одеси з Рассєї, а там звідки вона родом, нічого іншого зеленого взагалі не вживають і під час готування страв у їжу не додають, тому в поняття "зєлєнушка" для них входять ці три рослини, інших вони не знають. Це як міська людина, котра знає одне слово "трава" для всього, що росте з земли маленьке, тоненьке і зелене, але не знає ані жодної назви, ані різновидів тої "трави".
Вже десятки років живе в Одесі, а коли я ії запитав, наприклад, про цибулю-порей з пласким листям, вона почала мені доводити, що ніякої цибулі з пласким листям не існує - "етава нє можєт бьіть, патаму что нє можєт бьіть нікагда патаму шта, єсли плоскій ліст, єта чєснок а нє лук" Хоча в Одесі, на базарах, порей продавався завжди. Коли я пізніше спеціально (з цікавості і щоби довести, що я не брешу) купив і показав їй, вона згадала, що взагалі-то бачила такий страшенно великий часник, але ніколи його для себе не купляла, бо не знала, що з ним робити.
Вона, ще молодою "па распрєдєлєнію" приїхала до Одеси з Рассєї, а там звідки вона родом, нічого іншого зеленого взагалі не вживають і під час готування страв у їжу не додають, тому в поняття "зєлєнушка" для них входять ці три рослини, інших вони не знають.
Думаю вот это "невживання зеленого" идет от кочевых предков. Те же казахи аж до начала двадцатого века массово вымирали от болезней из-за того, что не ели "травы". Потому что у кочевых скотоводов нет земледелия, и едят они только мясные блюда. Думаю, русские переняли это от своих кыпчакских (ошибочно называемых татарами или даже "татаро-монголами") хозяев.
А почему тогда на севере России, в Вологде, ещё лет 20-30 назад, многие местные не знали - что такое элементарный салат? Мне рассказывал человек, который в советское время ездил в отпуск в гости к родственникам жены в Вологогду. Приехал, его встретили, на следующий (рабочий день) хозяева пошли на работу, а он на местный базар. Лето, купил помидоры, огурцы, лук, болгарского перца, пришел в квартиру, нарезал обычный для Одессы салатик, покропил подсолнечным маслом, пару капель уксусу, посолил, поперчил, приготовил ещё что-то. Вечером приходят хозяева с работы, он ставит всё это на стол, а они спрашивают - а что это ?(имеют в виду салат). Когда распробовали, оказалось, что это вкусно. Оказывается, раньше они, конечно, по отдельности покупали и ели и огурцы и помидоры, но порезать их кусочками, смешать и сделать салат - им в голову не приходило.
* * *
Є у мене ще один знайомий, перша жінка котрого була родом з Росії. Тобто родом з Росії були ії батьки, котрі звідтам приїхали в Одесу (по направлению-распрєдєлєнію как молодьіє спеціалістьі). Вона народилася вже в Одесі.
Коли він прочитав це, то сказав мені, що в сім"ї цієї його першої дружини (і вона сама так була навчена мамою) готували точно так. Наварять велику каструлю картоплі на пару днів, котлєти "по общєпітовскі" з магазинного фаршу, якесь "пєрвоє" - суп с макаронамі , влітку ще помидори- огірки поріжуть на 2 частини , і ідять дістаючи з холодильника і розігріваючи. З приправ - сіль, лаврушка, дуже рідко чорний перець молотий.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Взяли туди на роботу жіночку готувати бутерброди і іншу дрібноту.
Якось раз, виходимо ми разом звідтам, ідемо до тролейбусу, а вона каже:
Сейчас заєду на Прівоз, куплю зєлєнушкі.
Я перепитав, що саме.
Виявляється, що для неї зєлєнушка - це загальна назва того, що вона зазвичай купляє додому на кухню (цибуля-перо, петрушка, укроп).
Вона, ще молодою "па распрєдєлєнію" приїхала до Одеси з Рассєї, а там звідки вона родом, нічого іншого зеленого взагалі не вживають і під час готування страв у їжу не додають, тому в поняття "зєлєнушка" для них входять ці три рослини, інших вони не знають.
Це як міська людина, котра знає одне слово "трава" для всього, що росте з земли маленьке, тоненьке і зелене, але не знає ані жодної назви, ані різновидів тої "трави".
Вже десятки років живе в Одесі, а коли я ії запитав, наприклад, про цибулю-порей з пласким листям, вона почала мені доводити, що ніякої цибулі з пласким листям не існує - "етава нє можєт бьіть, патаму что нє можєт бьіть нікагда патаму шта, єсли плоскій ліст, єта чєснок а нє лук"
Хоча в Одесі, на базарах, порей продавався завжди.
Коли я пізніше спеціально (з цікавості і щоби довести, що я не брешу) купив і показав їй, вона згадала, що взагалі-то бачила такий страшенно великий часник, але ніколи його для себе не купляла, бо не знала, що з ним робити.
no subject
(Anonymous) 2016-05-01 03:57 am (UTC)(link)Думаю вот это "невживання зеленого" идет от кочевых предков. Те же казахи аж до начала двадцатого века массово вымирали от болезней из-за того, что не ели "травы". Потому что у кочевых скотоводов нет земледелия, и едят они только мясные блюда. Думаю, русские переняли это от своих кыпчакских (ошибочно называемых татарами или даже "татаро-монголами") хозяев.
no subject
Мне рассказывал человек, который в советское время ездил в отпуск в гости к родственникам жены в Вологогду.
Приехал, его встретили, на следующий (рабочий день) хозяева пошли на работу, а он на местный базар. Лето, купил помидоры, огурцы, лук, болгарского перца, пришел в квартиру, нарезал обычный для Одессы салатик, покропил подсолнечным маслом, пару капель уксусу, посолил, поперчил, приготовил ещё что-то.
Вечером приходят хозяева с работы, он ставит всё это на стол, а они спрашивают - а что это ?(имеют в виду салат).
Когда распробовали, оказалось, что это вкусно.
Оказывается, раньше они, конечно, по отдельности покупали и ели и огурцы и помидоры, но порезать их кусочками, смешать и сделать салат - им в голову не приходило.
* * *
Є у мене ще один знайомий, перша жінка котрого була родом з Росії.
Тобто родом з Росії були ії батьки, котрі звідтам приїхали в Одесу (по направлению-распрєдєлєнію как молодьіє спеціалістьі).
Вона народилася вже в Одесі.
Коли він прочитав це, то сказав мені, що в сім"ї цієї його першої дружини (і вона сама так була навчена мамою) готували точно так.
Наварять велику каструлю картоплі на пару днів, котлєти "по общєпітовскі" з магазинного фаршу, якесь "пєрвоє" - суп с макаронамі , влітку ще помидори- огірки поріжуть на 2 частини , і ідять дістаючи з холодильника і розігріваючи.
З приправ - сіль, лаврушка, дуже рідко чорний перець молотий.
( тут:
Русская кухня… имени Мари–Антуана Карема.
http://mysliwiec.livejournal.com/1809103.html)