Наприкінці 90-х знайомі тримали в Одесі більярдну з баром. Взяли туди на роботу жіночку готувати бутерброди і іншу дрібноту. Якось раз, виходимо ми разом звідтам, ідемо до тролейбусу, а вона каже: Сейчас заєду на Прівоз, куплю зєлєнушкі. Я перепитав, що саме. Виявляється, що для неї зєлєнушка - це загальна назва того, що вона зазвичай купляє додому на кухню (цибуля-перо, петрушка, укроп). Вона, ще молодою "па распрєдєлєнію" приїхала до Одеси з Рассєї, а там звідки вона родом, нічого іншого зеленого взагалі не вживають і під час готування страв у їжу не додають, тому в поняття "зєлєнушка" для них входять ці три рослини, інших вони не знають. Це як міська людина, котра знає одне слово "трава" для всього, що росте з земли маленьке, тоненьке і зелене, але не знає ані жодної назви, ані різновидів тої "трави".
Вже десятки років живе в Одесі, а коли я ії запитав, наприклад, про цибулю-порей з пласким листям, вона почала мені доводити, що ніякої цибулі з пласким листям не існує - "етава нє можєт бьіть, патаму что нє можєт бьіть нікагда патаму шта, єсли плоскій ліст, єта чєснок а нє лук" Хоча в Одесі, на базарах, порей продавався завжди. Коли я пізніше спеціально (з цікавості і щоби довести, що я не брешу) купив і показав їй, вона згадала, що взагалі-то бачила такий страшенно великий часник, але ніколи його для себе не купляла, бо не знала, що з ним робити.
Вона, ще молодою "па распрєдєлєнію" приїхала до Одеси з Рассєї, а там звідки вона родом, нічого іншого зеленого взагалі не вживають і під час готування страв у їжу не додають, тому в поняття "зєлєнушка" для них входять ці три рослини, інших вони не знають.
Думаю вот это "невживання зеленого" идет от кочевых предков. Те же казахи аж до начала двадцатого века массово вымирали от болезней из-за того, что не ели "травы". Потому что у кочевых скотоводов нет земледелия, и едят они только мясные блюда. Думаю, русские переняли это от своих кыпчакских (ошибочно называемых татарами или даже "татаро-монголами") хозяев.
А почему тогда на севере России, в Вологде, ещё лет 20-30 назад, многие местные не знали - что такое элементарный салат? Мне рассказывал человек, который в советское время ездил в отпуск в гости к родственникам жены в Вологогду. Приехал, его встретили, на следующий (рабочий день) хозяева пошли на работу, а он на местный базар. Лето, купил помидоры, огурцы, лук, болгарского перца, пришел в квартиру, нарезал обычный для Одессы салатик, покропил подсолнечным маслом, пару капель уксусу, посолил, поперчил, приготовил ещё что-то. Вечером приходят хозяева с работы, он ставит всё это на стол, а они спрашивают - а что это ?(имеют в виду салат). Когда распробовали, оказалось, что это вкусно. Оказывается, раньше они, конечно, по отдельности покупали и ели и огурцы и помидоры, но порезать их кусочками, смешать и сделать салат - им в голову не приходило.
* * *
Є у мене ще один знайомий, перша жінка котрого була родом з Росії. Тобто родом з Росії були ії батьки, котрі звідтам приїхали в Одесу (по направлению-распрєдєлєнію как молодьіє спеціалістьі). Вона народилася вже в Одесі.
Коли він прочитав це, то сказав мені, що в сім"ї цієї його першої дружини (і вона сама так була навчена мамою) готували точно так. Наварять велику каструлю картоплі на пару днів, котлєти "по общєпітовскі" з магазинного фаршу, якесь "пєрвоє" - суп с макаронамі , влітку ще помидори- огірки поріжуть на 2 частини , і ідять дістаючи з холодильника і розігріваючи. З приправ - сіль, лаврушка, дуже рідко чорний перець молотий.
Ще згадав випадок з життя. У 90-ті роки, приїхав я з Грузії і привіз звідтам потрошкі всього різного. Для себе пішов, нарвав, висушив евкалиптового листя (коли є електроплитка,і щось смажиш, то достатньо після смаження вкинути на розжарену плиту одне-пару сухого листу евкаліпту, воно згорає і дає ароматизований димок- такій собі природний кухонний дезодорант).
Серед іншого була і айва. Поряд жила сусідка (також колись "маладой спєціаліст па распрєдєлєнію із сранєй-рязанєй", в Одесі вже стала мамою-одиначкою, хлопчику тоді було вже років з 8, вічно чимось хворів, скільки ми на роботі не перебирали, хто ж на неї, таку, відлюдьковату, міг оком накинути і зробити їй дитя, але хоча вона упадала за одним вірменином, котрий також прибув до нас за розподілом з Москви, а після 1991 повернувся до Росії, достеменно ми так і не здогадалися, а вона мовчала). Тож дав їй для малого декілька штук айви, сказав, що там багато заліза, буде корисно.
Пройшло пару днів, зустрів ії і питаю - як малому сподобалось?. Вона: Єті яблокі, которьіє тьі падаріл, какіє-то твьордьіє і тьорпкіє попалісь, навєрно кавказскій сорт асобьій какой-то... прішлось ножом рєзать....
І це людина, котра в Одесі, на всіх базарах, ту айву щороку здалеку бачила вже років з 10 як мінімум....
О пагубности несанкционированного поедания чуждой экзотической еды великороссами (историческая быль)
"Хлеб да каша - пицца ваша"
КОСТОЧКА (быль) записана графом Л.Н.Толстым
КУПИЛА МАТЬ СЛИВ и хотела их дать детям после обеда. ОНИ ЛЕЖАЛИ НА ТАРЕЛКЕ. ВАНЯ НИКОГДА НЕ ЕЛ СЛИВ и все нюхал их. И очень они ему нравились. ОЧЕНЬ ХОТЕЛОСЬ СЪЕСТЬ. Он все ходил мимо СЛИВ. Когда никого не было в горнице, он не удержался, схватил ОДНУ СЛИВУ и съел.
Перед обедом МАТЬ СОЧЛА СЛИВЫ и видит, ОДНОЙ НЕТ. Она сказала отцу.
За обедом отец и говорит: -«А что, дети, не съел ли кто-нибудь ОДНУ СЛИВУ?» Все сказали: -«НЕТ». Ваня покраснел как рак, и сказал тоже: -«Нет, я не ел».
Тогда отец сказал: -«Что съел кто-нибудь из вас, это нехорошо; но не в том беда. Беда в том, что В СЛИВАХ ЕСТЬ КОСТОЧКИ, и И ЕСЛИ КТО не умеет их есть и ПРОГЛОТИТ КОСТОЧКУ, ТО ЧЕРЕЗ ДЕНЬ УМРЕТ. Я этого боюсь».
ВАНЯ ПОБЛЕДНЕЛ и сказал: -«Нет, я косточку бросил за окошко».
И ВСЕ ЗАСМЕЯЛИСЬ, А ВАНЯ ЗАПЛАКАЛ.
Ось така *уйня, малята... Я бы на его месте тоже заплакал. Впервые в жизни увидеть СЛИВУ лет в десять, втихаря съесть одну штуку и потом, поверив, что косточки в сливе смертельно ядовитые, чуть не устраться со страха...
У нас в Москве пока никаких "кура" нема. :) По-прежнему курицы да цыплята. И пасочки на Пасху пекут и святят. Куличи, наверное, севернее называют. Или телевизионный новояз такой, хз. У меня все родственники из Центр. России, все всегда паски пекли. Откуда эти куличи взялись, сам понять не могу. :) Да и поребрики эти, прости Господи... Отродясь никто слов таких не знал. До посл. времени. :(
я ж говорю это всё питерские фишки - кура, там на магазинах прям так и пишут "кура-гриль". сморода, песочек (вместо сахара), булка (вместо хлеба), поребрик... и это не новояз, там всегда так говорили
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
no subject
А купляє кінзу, петрушку, базилік, укроп, селеру....
no subject
no subject
Взяли туди на роботу жіночку готувати бутерброди і іншу дрібноту.
Якось раз, виходимо ми разом звідтам, ідемо до тролейбусу, а вона каже:
Сейчас заєду на Прівоз, куплю зєлєнушкі.
Я перепитав, що саме.
Виявляється, що для неї зєлєнушка - це загальна назва того, що вона зазвичай купляє додому на кухню (цибуля-перо, петрушка, укроп).
Вона, ще молодою "па распрєдєлєнію" приїхала до Одеси з Рассєї, а там звідки вона родом, нічого іншого зеленого взагалі не вживають і під час готування страв у їжу не додають, тому в поняття "зєлєнушка" для них входять ці три рослини, інших вони не знають.
Це як міська людина, котра знає одне слово "трава" для всього, що росте з земли маленьке, тоненьке і зелене, але не знає ані жодної назви, ані різновидів тої "трави".
Вже десятки років живе в Одесі, а коли я ії запитав, наприклад, про цибулю-порей з пласким листям, вона почала мені доводити, що ніякої цибулі з пласким листям не існує - "етава нє можєт бьіть, патаму что нє можєт бьіть нікагда патаму шта, єсли плоскій ліст, єта чєснок а нє лук"
Хоча в Одесі, на базарах, порей продавався завжди.
Коли я пізніше спеціально (з цікавості і щоби довести, що я не брешу) купив і показав їй, вона згадала, що взагалі-то бачила такий страшенно великий часник, але ніколи його для себе не купляла, бо не знала, що з ним робити.
no subject
(Anonymous) 2016-05-01 03:57 am (UTC)(link)Думаю вот это "невживання зеленого" идет от кочевых предков. Те же казахи аж до начала двадцатого века массово вымирали от болезней из-за того, что не ели "травы". Потому что у кочевых скотоводов нет земледелия, и едят они только мясные блюда. Думаю, русские переняли это от своих кыпчакских (ошибочно называемых татарами или даже "татаро-монголами") хозяев.
no subject
Мне рассказывал человек, который в советское время ездил в отпуск в гости к родственникам жены в Вологогду.
Приехал, его встретили, на следующий (рабочий день) хозяева пошли на работу, а он на местный базар. Лето, купил помидоры, огурцы, лук, болгарского перца, пришел в квартиру, нарезал обычный для Одессы салатик, покропил подсолнечным маслом, пару капель уксусу, посолил, поперчил, приготовил ещё что-то.
Вечером приходят хозяева с работы, он ставит всё это на стол, а они спрашивают - а что это ?(имеют в виду салат).
Когда распробовали, оказалось, что это вкусно.
Оказывается, раньше они, конечно, по отдельности покупали и ели и огурцы и помидоры, но порезать их кусочками, смешать и сделать салат - им в голову не приходило.
* * *
Є у мене ще один знайомий, перша жінка котрого була родом з Росії.
Тобто родом з Росії були ії батьки, котрі звідтам приїхали в Одесу (по направлению-распрєдєлєнію как молодьіє спеціалістьі).
Вона народилася вже в Одесі.
Коли він прочитав це, то сказав мені, що в сім"ї цієї його першої дружини (і вона сама так була навчена мамою) готували точно так.
Наварять велику каструлю картоплі на пару днів, котлєти "по общєпітовскі" з магазинного фаршу, якесь "пєрвоє" - суп с макаронамі , влітку ще помидори- огірки поріжуть на 2 частини , і ідять дістаючи з холодильника і розігріваючи.
З приправ - сіль, лаврушка, дуже рідко чорний перець молотий.
( тут:
Русская кухня… имени Мари–Антуана Карема.
http://mysliwiec.livejournal.com/1809103.html)
no subject
У 90-ті роки, приїхав я з Грузії і привіз звідтам потрошкі всього різного.
Для себе пішов, нарвав, висушив евкалиптового листя (коли є електроплитка,і щось смажиш, то достатньо після смаження вкинути на розжарену плиту одне-пару сухого листу евкаліпту, воно згорає і дає ароматизований димок- такій собі природний кухонний дезодорант).
Серед іншого була і айва.
Поряд жила сусідка (також колись "маладой спєціаліст па распрєдєлєнію із сранєй-рязанєй", в Одесі вже стала мамою-одиначкою, хлопчику тоді було вже років з 8, вічно чимось хворів, скільки ми на роботі не перебирали, хто ж на неї, таку, відлюдьковату, міг оком накинути і зробити їй дитя, але хоча вона упадала за одним вірменином, котрий також прибув до нас за розподілом з Москви, а після 1991 повернувся до Росії, достеменно ми так і не здогадалися, а вона мовчала).
Тож дав їй для малого декілька штук айви, сказав, що там багато заліза, буде корисно.
Пройшло пару днів, зустрів ії і питаю - як малому сподобалось?.
Вона:
Єті яблокі, которьіє тьі падаріл, какіє-то твьордьіє і тьорпкіє попалісь, навєрно кавказскій сорт асобьій какой-то... прішлось ножом рєзать....
І це людина, котра в Одесі, на всіх базарах, ту айву щороку здалеку бачила вже років з 10 як мінімум....
no subject
Зато оні вєлікая страна )))
no subject
"Хлеб да каша - пицца ваша"
КОСТОЧКА
(быль)
записана графом Л.Н.Толстым
КУПИЛА МАТЬ СЛИВ и хотела их дать детям после обеда. ОНИ ЛЕЖАЛИ НА ТАРЕЛКЕ.
ВАНЯ НИКОГДА НЕ ЕЛ СЛИВ и все нюхал их.
И очень они ему нравились. ОЧЕНЬ ХОТЕЛОСЬ СЪЕСТЬ.
Он все ходил мимо СЛИВ. Когда никого не было в горнице, он не удержался, схватил ОДНУ СЛИВУ и съел.
Перед обедом МАТЬ СОЧЛА СЛИВЫ и видит, ОДНОЙ НЕТ. Она сказала отцу.
За обедом отец и говорит:
-«А что, дети, не съел ли кто-нибудь ОДНУ СЛИВУ?»
Все сказали:
-«НЕТ».
Ваня покраснел как рак, и сказал тоже:
-«Нет, я не ел».
Тогда отец сказал:
-«Что съел кто-нибудь из вас, это нехорошо; но не в том беда.
Беда в том, что В СЛИВАХ ЕСТЬ КОСТОЧКИ, и И ЕСЛИ КТО не умеет их есть и ПРОГЛОТИТ КОСТОЧКУ, ТО ЧЕРЕЗ ДЕНЬ УМРЕТ. Я этого боюсь».
ВАНЯ ПОБЛЕДНЕЛ и сказал:
-«Нет, я косточку бросил за окошко».
И ВСЕ ЗАСМЕЯЛИСЬ, А ВАНЯ ЗАПЛАКАЛ.
Ось така *уйня, малята...
Я бы на его месте тоже заплакал.
Впервые в жизни увидеть СЛИВУ лет в десять, втихаря съесть одну штуку и потом, поверив, что косточки в сливе смертельно ядовитые, чуть не устраться со страха...
http://mysliwiec.livejournal.com/2298390.html
no subject
а про айву
:)
no subject
no subject
no subject
(Anonymous) 2016-05-01 06:10 pm (UTC)(link)И пасочки на Пасху пекут и святят. Куличи, наверное, севернее называют. Или телевизионный новояз такой, хз. У меня все родственники из Центр. России, все всегда паски пекли. Откуда эти куличи взялись, сам понять не могу. :) Да и поребрики эти, прости Господи... Отродясь никто слов таких не знал. До посл. времени. :(
no subject
и это не новояз, там всегда так говорили