Ще згадав випадок з життя. У 90-ті роки, приїхав я з Грузії і привіз звідтам потрошкі всього різного. Для себе пішов, нарвав, висушив евкалиптового листя (коли є електроплитка,і щось смажиш, то достатньо після смаження вкинути на розжарену плиту одне-пару сухого листу евкаліпту, воно згорає і дає ароматизований димок- такій собі природний кухонний дезодорант).
Серед іншого була і айва. Поряд жила сусідка (також колись "маладой спєціаліст па распрєдєлєнію із сранєй-рязанєй", в Одесі вже стала мамою-одиначкою, хлопчику тоді було вже років з 8, вічно чимось хворів, скільки ми на роботі не перебирали, хто ж на неї, таку, відлюдьковату, міг оком накинути і зробити їй дитя, але хоча вона упадала за одним вірменином, котрий також прибув до нас за розподілом з Москви, а після 1991 повернувся до Росії, достеменно ми так і не здогадалися, а вона мовчала). Тож дав їй для малого декілька штук айви, сказав, що там багато заліза, буде корисно.
Пройшло пару днів, зустрів ії і питаю - як малому сподобалось?. Вона: Єті яблокі, которьіє тьі падаріл, какіє-то твьордьіє і тьорпкіє попалісь, навєрно кавказскій сорт асобьій какой-то... прішлось ножом рєзать....
І це людина, котра в Одесі, на всіх базарах, ту айву щороку здалеку бачила вже років з 10 як мінімум....
О пагубности несанкционированного поедания чуждой экзотической еды великороссами (историческая быль)
"Хлеб да каша - пицца ваша"
КОСТОЧКА (быль) записана графом Л.Н.Толстым
КУПИЛА МАТЬ СЛИВ и хотела их дать детям после обеда. ОНИ ЛЕЖАЛИ НА ТАРЕЛКЕ. ВАНЯ НИКОГДА НЕ ЕЛ СЛИВ и все нюхал их. И очень они ему нравились. ОЧЕНЬ ХОТЕЛОСЬ СЪЕСТЬ. Он все ходил мимо СЛИВ. Когда никого не было в горнице, он не удержался, схватил ОДНУ СЛИВУ и съел.
Перед обедом МАТЬ СОЧЛА СЛИВЫ и видит, ОДНОЙ НЕТ. Она сказала отцу.
За обедом отец и говорит: -«А что, дети, не съел ли кто-нибудь ОДНУ СЛИВУ?» Все сказали: -«НЕТ». Ваня покраснел как рак, и сказал тоже: -«Нет, я не ел».
Тогда отец сказал: -«Что съел кто-нибудь из вас, это нехорошо; но не в том беда. Беда в том, что В СЛИВАХ ЕСТЬ КОСТОЧКИ, и И ЕСЛИ КТО не умеет их есть и ПРОГЛОТИТ КОСТОЧКУ, ТО ЧЕРЕЗ ДЕНЬ УМРЕТ. Я этого боюсь».
ВАНЯ ПОБЛЕДНЕЛ и сказал: -«Нет, я косточку бросил за окошко».
И ВСЕ ЗАСМЕЯЛИСЬ, А ВАНЯ ЗАПЛАКАЛ.
Ось така *уйня, малята... Я бы на его месте тоже заплакал. Впервые в жизни увидеть СЛИВУ лет в десять, втихаря съесть одну штуку и потом, поверив, что косточки в сливе смертельно ядовитые, чуть не устраться со страха...
no subject
У 90-ті роки, приїхав я з Грузії і привіз звідтам потрошкі всього різного.
Для себе пішов, нарвав, висушив евкалиптового листя (коли є електроплитка,і щось смажиш, то достатньо після смаження вкинути на розжарену плиту одне-пару сухого листу евкаліпту, воно згорає і дає ароматизований димок- такій собі природний кухонний дезодорант).
Серед іншого була і айва.
Поряд жила сусідка (також колись "маладой спєціаліст па распрєдєлєнію із сранєй-рязанєй", в Одесі вже стала мамою-одиначкою, хлопчику тоді було вже років з 8, вічно чимось хворів, скільки ми на роботі не перебирали, хто ж на неї, таку, відлюдьковату, міг оком накинути і зробити їй дитя, але хоча вона упадала за одним вірменином, котрий також прибув до нас за розподілом з Москви, а після 1991 повернувся до Росії, достеменно ми так і не здогадалися, а вона мовчала).
Тож дав їй для малого декілька штук айви, сказав, що там багато заліза, буде корисно.
Пройшло пару днів, зустрів ії і питаю - як малому сподобалось?.
Вона:
Єті яблокі, которьіє тьі падаріл, какіє-то твьордьіє і тьорпкіє попалісь, навєрно кавказскій сорт асобьій какой-то... прішлось ножом рєзать....
І це людина, котра в Одесі, на всіх базарах, ту айву щороку здалеку бачила вже років з 10 як мінімум....
no subject
Зато оні вєлікая страна )))
no subject
"Хлеб да каша - пицца ваша"
КОСТОЧКА
(быль)
записана графом Л.Н.Толстым
КУПИЛА МАТЬ СЛИВ и хотела их дать детям после обеда. ОНИ ЛЕЖАЛИ НА ТАРЕЛКЕ.
ВАНЯ НИКОГДА НЕ ЕЛ СЛИВ и все нюхал их.
И очень они ему нравились. ОЧЕНЬ ХОТЕЛОСЬ СЪЕСТЬ.
Он все ходил мимо СЛИВ. Когда никого не было в горнице, он не удержался, схватил ОДНУ СЛИВУ и съел.
Перед обедом МАТЬ СОЧЛА СЛИВЫ и видит, ОДНОЙ НЕТ. Она сказала отцу.
За обедом отец и говорит:
-«А что, дети, не съел ли кто-нибудь ОДНУ СЛИВУ?»
Все сказали:
-«НЕТ».
Ваня покраснел как рак, и сказал тоже:
-«Нет, я не ел».
Тогда отец сказал:
-«Что съел кто-нибудь из вас, это нехорошо; но не в том беда.
Беда в том, что В СЛИВАХ ЕСТЬ КОСТОЧКИ, и И ЕСЛИ КТО не умеет их есть и ПРОГЛОТИТ КОСТОЧКУ, ТО ЧЕРЕЗ ДЕНЬ УМРЕТ. Я этого боюсь».
ВАНЯ ПОБЛЕДНЕЛ и сказал:
-«Нет, я косточку бросил за окошко».
И ВСЕ ЗАСМЕЯЛИСЬ, А ВАНЯ ЗАПЛАКАЛ.
Ось така *уйня, малята...
Я бы на его месте тоже заплакал.
Впервые в жизни увидеть СЛИВУ лет в десять, втихаря съесть одну штуку и потом, поверив, что косточки в сливе смертельно ядовитые, чуть не устраться со страха...
http://mysliwiec.livejournal.com/2298390.html
no subject
а про айву
:)
no subject