Не думаю, щоби у неї була така мета.
Просто вона сама з дитинства (майже за Чеховим) вачавлювала з себе по краплі своє природне національне, щоби стати "русскім інтєллігєнтом".
В СРСР всі, за ким помічали хоча б натяки на власну національно впертість від того моменту мали великі проблеми в свому професійному житті.
Тож, робили карьєру в культурі тільки повністтю стерільно денаціоналізовані. У неї як раз таке саме виховання, тому інакше вона просто не в змозі говорити.
Тому (що в цих умовах є природним) всі відомі краєзнавці, литературознавці, і.т.д. Одеси, котрі досягли успіху ще в радянськи часи - саме такі. За зовсім поодиноким виключенням.

Така пострадянська людина с початку для колориту згадає (наприклад) Пінскєра, чі того ж Жаботинського а потім все одно збивається на стару колію Пушкіннашевсьо.