Це так. Але не має визначального значення, бо є й ще дещо: в Московії спокон віків чернь мислить себе і Державу єдиним та неподільним цілим. А цар — то наче такий церемоніальний і ритуальний чоловік Держави. Сакральність царя обумовлено сакральністю божества — Держави. Тому кацапи терплять від влади будь-яку наругу. Вони самі для себе є соборним царем-чоловіком божества-Держави. Це така архаїчна релігія. Коли кацапа мучать і терзають, він щасливий, бо це на благо божества, це його особисте жертвування Державі. Ми не розуміємо цю їхню рису, не розуміємо, чому люди стають манкуртами в ім’я божества-Держави. А це є так тому, що вони себе возвеличують і сакралізують через служіння їй. Це такий суто кацапський спосіб подолання чину єства і входження до вічності з ненависного їм земного життя.


За основною темою не хочу вдруге переказувати, тож дам посилання.