Далі працював за своїм фахом - до пенсії фарбував автомобілі на автозаводі.
Він фарбував не серійні, а нові моделі в експериментальному цеху - ті , що везли напоказ міністрам, на ВДНХ.

А так як він (я вся моя сім"я - і тато і мама і дід і баба і вуйко) стали громадянами СРСР за пів року до мого народження, і навчений фарбувати машини він був у Форда і Гудсона, то з його нерадяньским звичками, йому важко було фарбувати все лише у зелений колір.
До мого батька начальство у СРСР вважало, що легковик має бути чорним, а вантажна машина - зеленою. Як в армії.
Він на свою відповідальність зумів підбити місцеве наіальство, щоб йому дозволили одну з чергових нових моделей "КАЗ"а котру везли до Москви на затверждення у найвищого автомобільного начальства, пофарбувати не в зелений, а на 2 кольори (кузов штампований, тож одни виступающі частини - одного кольору, інші - другого).
Всі радянськідуже боялися - чим закінчиться.
Закінчилося тим, що московське начальство подивилось і сказало :
_А що? Досить непогано. Може бути.
І автозавод КАЗ першим у СРСР почав випускати різнокольорові грузовики.
Потім подивились на грузинів ГАЗ, МАЗ і перейняли і собі.

Фото грузовиків котрі фарбував мій батько - тут:



http://interdalnoboy.com/gruzoviki/truck_foto/k6d75jgsfkey_big_KAZ_606_Kolhida_proba.JPG

https://i.wheelsage.org/pictures/k/kaz/606a_kolkhida/kaz_606a_kolkhida_1.jpg

https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSn1Kjq5ICCVg8VNTadP5TE4U1wdKvLLQqhLENXkO4OYgMuK3gO

http://www.1001automodel.ru/wa-data/public/shop/products/23/38/3823/images/1905/1905.750x0.jpg