Не лише "такого возраста". Позавчора ми щось мугикали з дружиною під ніс "Чом ти не прийшов" і задумалися, що, принаймні в західних областях, практично кожен перший знає мінімум десять-п'ятнадцять народних пісень заспівати більше одного куплета, такий собі малий набір арт-попси класу "Горіла сосна палала" чи "Ой під вишнею, під черешнею". Людина, яка хоч трохи поспівує в компаніях, думаю, легко набере кілька десятків пісень. А ті, хто співає регулярно, легко набирають і за сотню. Причому, це не професіонали чи особливо нарвані колекціонери народної творчості, такі в кожному народі є, а саме популярний тип любителя поспівати, багато в кого такий знайомий знайдеться, а то і не один. Ну, співуча ми нація, шо є то є.
В радянський новорічних "Огоньках" було цікаве явище: сиділи тусувалися різні відомі люди з усіх кутків Союзу, артисти там, космонавти всякі, все спілкування виключно російською, часом співають російською професіонали зі сцени, а часом співає просто публіка з місця, так коли з місця, то майже завжди українські народі. Свого репертуару то маловато ;)