mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)
"Во время всероссийского репрезентативного опроса 69% православных России ответили, что Святой Дух исходит от Отца и Сына.
Убеждены, что Святой Дух исходит только от Отца - 10% православных русских.
Что неверны оба варианта, сказали 3% православных.
И еще 18% русских православных вообще затруднились с ответом.

Опрос проводил фонд «Общественное мнение» (одна из трех крупных российских социологических организаций) по запросу исследовательской службы «Среда». Респонденты были опрошены летом 2016 года, но результаты опубликовали только в декабре.
Исследовательская служба «Среда» создана в 2011 году для проведения социологических исследований, связанных с Русской православной церковью."

Вот нехер было называться РИМОМ(№3).
А так, да, "оплот православия" внатуре, чё...

mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)
По результатам этой спецоперации, президент Украины просто обязан издать указ о переименовании одесской ОПОРЫ в одесское СБУ, а одесского СБУ, в одесскую НЕДОПОРУ.

Оберіг

Все мы видим, как активизировался наш враг.
Начались кровавые бои на линии фронта. Внутренние информационные террористы ежедневно создают «взрывы» в информационном поле, держа в напряжении весь Народ Украины.
Все действия карликовых агентов направлены не только на дестабилизацию в Украине, но и информационную подготовку для кровавых событий на мирных территориях.
Одной из таких территорией, по плану мордора, должна стать Одесса. Для этого они всячески стараются показать, что в Одессе ущемляют русский язык, мирные граждани просят от мордора помощи , а политики выступают за экономическое соединение с россией.
Все мы понимаем, что это всего лишь создание информационного повода для начала боевых действий на нашей земле.
Одним из таких инфо поводов было проведение телемоста между москвой, Киевом, Одессой, Харьковом, Ужгородом и Днепром. Где основной задачей было озвучить те тезисы, которые мы описали выше.
«Обериг» не мог допустить подобное мероприятие.
Так 19.12.2016 , в одном из подвалов Одессы, где сепаратисты и собирались провести свое прямое включение, «на горячем» были пойманы известные сепаратистские «активисты».
В ходе спец операции мы не только предотвратили телемост Одесса – москва, но и получили невероятно большое количество информации.
На данный момент уже установлено, что куратором этого «моста» был Антон Давидченко. (был под судом, потом обменян и сейчас гадит из Москвы)
За участие и организацию данного мероприятия Давидченко обещал крупную сумму вознаграждения.
Устанавливается причастность группы «активистов» к другим заказным акциям. А так же ведутся следственно оперативные действия по предотвращению других правонарушений, которые были выявлены в ходе операции и которые вас шокируют.
По ходу обработки информации, а так же окончанию следственно – оперативных действий, мы будем освещать интересные факты и имена людей связанных с работой на иностранные спец службы.
На фото – группа сепаратистов, которые пытались звать войну в Одессу. Переписка И. Мориса (главарь прорусских/антиукраинских одесситов плохо говорящий по русски сирийский коммунист Морис Ибрагим) со своим куратором по телемосту.






Переписка А. Давидченко с организатором «моста» в Одессе





Read more... )

Организация телемоста "землячеств" Одесса - москва была оплачена Антоном Давидченко.
Мы не могли лишить заработка даже местных сепаратистов, поэтому решили все же трансляцию для "моста" продолжить.
В перерыве между репетицией заказного сценария мы провели лекцию о вреде трансляции лжи в СМИ...Тем более в росийских сми.
Результат нашей лекции в данном видео:
В нем то, что было до нее и то, что после.:)


https://youtu.be/oBKhVp-hXg4

mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)
Ведущий эксперт Центра военно-политических исследований Московского госинститута международных отношений Михаил Александров заявил, что Россия должна дождаться масштабного нарушения перемирия на Донбассе украинской стороной, чтобы начать полномасштабную войну против Киева, поддержав боевиков.

"Как только они нарушат перемирие, должно начаться масштабное наступление войск Донбасса, поддержанное нашей авиацией и дальнобойными системами, то есть ракетными системами, крылатыми ракетами, ракетами "Искандер" и авиацией.
Фактически сирийский вариант, когда будет уничтожена основная инфраструктура военная Украины, центры связи, управления, системы ПВО, тяжелое вооружение.
А на уничтоженные позиции, там, где осталась одна пехота с легким вооружением, будут выдвигаться войска Донбасса, которые будут зачищать ее от остатков ВСУ",

– заявил Александров.
По его мнению, благодаря атаке с воздуха Россия сможет захватить Донецкую, Луганскую и Харьковскую области. Параллельно, по его мнению, в юго-восточных областях Украины начнутся восстания, с которыми Киев не сможет ничего сделать, поскольку сконцентрирует силы на восточном фронте. А после свержения украинской власти согласно, выкладкам эксперта МГИМО, Украиной должны будут управлять пророссийские силы, которых будет поддерживать милиция на основе "армии Донбасса".
Александров добавил, что в результате оккупации России не придется кормить население захваченной территории, поскольку Украина является богатой страной и имеет развитую инфраструктуру и промышленность.
По его замыслу, на оккупированной территории для поддержки российской промышленности будут работать предприятия, например, "Мотор-сич", судостроительные заводы, газотранспортная система.
"Тогда не надо будет ничего больше строить, все будет нормально. Мы в экономическом плане только выиграем, если Украина выйдет из-под этого ига бандеровской власти. Так что такой вариант должен серьезно рассматриваться нашим руководством", – подытожил он.


https://youtu.be/-CY5c6xZVvo

mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)
Якщо можна було б оцінити сьогодні ставлення чеського народу до рідної мови, користуючись спортивною термінологією, то «золото» виграють обоє – і народ, і мова.

Іншими словами, стан чеської мови у Чехії можна визначити як успішний. На думку фахівців, сьогодні чеська мова потребує не захисту, а вдумливої щоденної опіки. Але так було не завжди. Чехи відстояли свій найбільший скарб, рідну мову, у складному протистоянні з набагато сильнішим противником і в тяжкій боротьбі, яка тривала три довгих століття.

Гадаю, немає в Чеській Республіці людини, яка б не знала про драматичну подію в чеській історії, що трапилась у 1620 році. Того року, 8 листопада, в битві під Білою Горою, що поблизу Праги, перестала існувати конфедерація Чеської Корони, а з нею перед сильним німецькомовним противником капітулювала чеська мова, традиції й культура.

На довгих триста років чеські землі увійшли до складу Австрійської імперії Габсбургів, згодом могутньої Австро-Угорщини. Зміцнюючи панування, імператор Йозеф ІІ у 1781 році видав указ, яким запровадив німецьку єдиною мовою спілкування в державних установах. Як в імперіях водиться, мовна окупація поступово оволоділа всіма сферами життя: освітою, театром, військом – словом, настала тотальна германізація.

Чеська література і фольклор проти германізації

Але слід віддати належне чехам: вони не склали зброї. Їхня наполеглива і послідовна боротьба за свою мову, традиції, культуру вписалась до історії, як доба національного відродження. Її джерела слід шукати в посиленні національного самоусвідомлення, його могутня хвиля піднялась саме всупереч мовній окупації.

Мотивацію відстояти рідну мову чехи знаходили насамперед уRead more... )
mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)
ДВОРЯНСТВО

Read more... )
НАЦИОНАЛЬНОЕ ТВОРЧЕСТВО








Евгений Петрович Карнович
«Родовые прозвания и титулы в России и слияние иноземцев с русскими»
(1886)

И далее - и Достоевский и Чехов и Маяковский и Есенин и  Ахматова и Пастернак и....  и все, аж до Акунина.

И даже сам основатель русского литературного языка, солнце Александр Сергеевич Пушкин,
писал большинство своих стихов не на своем родном, впитанном с молоком матери - langue française,
и даже не на родном языке  вынянчившей его  рабыни  его родителей -  Арины Родионовны - ижорском,
а на неродном ему,  русском языке!


* * *
Русский язык должен получить законодательный статус в странах бывшего СССР, заявила посол по особым поручениям МИД РФ Элеонора Митрофанова. По заявлению Митрофановой, в мире происходит девальвация русского языка.
Особую тревогу, с точки зрения посла, вызывает правовой аспект языковой политики стран Прибалтики, Украины и Грузии. Что привело к ситуации, когда новое поколение стран освободившихся от колониального рабства не владеет русским языком:

«На пространстве СНГ русский язык был определен в лучшем случае термином "язык межнационального общения", который не имеет четкого и понятного юридического толкования. Русский язык и сегодня играет роль языка межнационального общения, однако уже не во всех странах, в том числе в Украине, в Грузии, в странах Балтии...
Необходимо прилагать особые усилия по продвижению русского языка за рубежом, Этот вопрос должен также быть во внешнеполитической повестке дня»
,- добавила посол.

Если добавить к произнесенному ранее Путиным заявлением, что Россия будет с оружием в руках защищать всех носителей русского языка в любой точке земного шара. То де факто, Россия хочет заставить сбежавшие колонии создать прецендент для оккупации.


mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)
Только поменять имя Царя, и можно петь, например, Краснознамённым хором им. Александрова, на площадях, парадах и народных гуляниях.


https://youtu.be/rtguM25jNRs

Особенно на бис пойдет в Крыму.


mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)
Три дня назад президент Азербайджана Ильхам Алиев сказал:

" Иреван - наша историческая земля... Отдать Иреван Армении было исторической ошибкой, потому что они отдали свои родные земли.
Мы вернемся на наши земли
Мы сделаем это мирным путем, посредством последовательной политики....
Каким образом? Мы должны быть еще сильнее.
Сегодня в мире понятие международного права, можно сказать, потерпело фиаско.
Сегодня главный фактор - это сила. Это так
".

- сообщает сайт президента Азербайджана.



А изменил международный порядок, сделал возможной ситуацию, когда международное право сохранявшее государственные границы в Европе с 1945 года уже не действует, а прав тот кто сильнее, не кто иной, как Вовапутин, когда в 2014 году с оружием он влез в Украину.
И сейчас, как только власть Москвы ослабнет, а силы возле границ России по её периметру, и в России по её периметру станут сильнее, то тут этой стране и капец.
Разорвут по кускам кто сильнее.
Повторюсь, это стало возможным только после того, как в РФ напечатали вот эти медали:



И эту монету:



Результат будет у Вовы такой же, как у Адольфа.

+ с Японией РФ до сих пор в состоянии войны.

mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)
Шнурком завязанным на бантик, Карл, через дырку в башне, Карл!

Йемен. Сегодня.
Россия тут совсем-совсем не при чем.


https://youtu.be/3_DJVt27ZKo

mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)
Копньош Вікіпєдію і сна як не бувало.


Пропагандистскими органами было принято решение, что надписи «Сталин и Геля» на постаментах к скульптурам Г. Лаврова следует перебить на «Сталин и Мамлакат». Этим же именем стали называть девочку на плакатах с изображением Гели Чешковой

От наприклад про Сталіна та дівчинку Мамлакат.

Виявляється дівчинка Мамлакат, то був такий хитрий план, щоб дівчинкою Мамлакат відволікти від Гелі Чешкової.
Там все складно.
Спочатку в 1936-му році на офіційну зустріч із Сталіним приїхали регіональні делегації. В тому числі і Бурят-Монгольська делегація із товаріщєм Чєшковим, який взяв із собою маленьку доньку Гелю, тобто, Енгєльсіну. Не відволікайтеся. Дівчинка Енгельсина, тобто Геля, була симпатична, охайна дитинка з родини бурятської еліти. Зовсім не дивно, що заради гарного фото Сталін взяв її на ручки з букетом квітів. Фото, причому не одне, виявилося вдалим, тому зображення Сталіна з симпатичною східною дівчинкою розтиражували під соусом "спасібо товаріщу Сталіну за наше щаслівоє дєццтво".
Але внєзапно батька дєвочкі Гелі розстріляли разом із всією елітою Бурят-Монголії. Ну, буває, 37-рік, туда-сюда. Але вийшов ідеологічний конфуз з розтиражованими фотками із щасливим дитинством.
От тоді бдітєльні товаріщі пошерстили хронікі зустрічей народа із товаріщем Сталіним. І з небуття виринулаRead more... )
mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)


Одна з аксіом у царині національної самоідентификації російської  людини є такою:
Якщо хтось щиро впевнений у тому, що він "по роду свому і по батьку і по мамі" є природним, з діда-прадіда роісянином (як полюбляють казати росіяни- представником "1000 лєтнєго ісконного славянского русского народа" ), то це значить лише одне.

Його батьки-діди не розповіли йому правди про те, з котрого саме з народів Російської Імперії, вони записалися в "русскіє".

Росіянин                                                  Башкір
Комік                                                     Фах і призвище невідомі.
Юрій Гальцєв                                              Оренбург
2012 рік                                                  1892 рік








mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)


Рафаэль Лемкин - польский еврей, чья семья была уничтожена в Варшавском гетто. Сам он избежал этой участи потому, что будучи солдатом, был ранен во время обороны Варшавы, сумел пробраться в неокупированную Германией часть Европы и затем эмигрировал в США.
Автор термина «геноцид», Рафаэль Лемкин начал заниматся вопросом юридической ответственности за уничтожение этнических групп со времен учебы в Львовском университете, когда он интересовался попытками возмездия над виновниками геноцида армян. Возмущенный их безнаказанностью, в начале 1930-гг. он начал активно лоббировать в международном праве наказание за преступление геноцида.
Определение геноцида в том виде, в котором оно принято ООН - это его заслуга.



Вот как описывает Рафаэль Лемкин систематическое уничтожение Советами украинской нации.

"Первый удар был направлен на мозг нации, интеллигенцию. В 20-ом, 26-ом и снова в 30-ом и 33-ем, учители, писатели, художники, мыслители, политические лидеры были арестованы, депортированы или уничтожены. 51713 украинских интеллектуалов были высланы только в 1931 году. По самым консервативным оценкам 75% украинских интеллектуалов были зверски уничтожены в Западной Украине.

Наряду с атаками на украинскую интеллигенцию, была атакована и Церковь. Между 1926 и 1932 годами украинская православная афтокефальная церковь, её митрополит Лыпкивський и 10000 священников были уничтожены. В 1945 году, когда Советы утвердились на Западной Украине, такая же судьба постигла и украинскую греко-католическую церковь.

Третье направление советского плана был направлено на фермеров, большую массу независимых крестьян, которые являются хранилищем традиций, фольклора и музыки, национального языка и литературы, национального духа, Украины. Между 1932 и 1933 годами, 5000000 украинцев умерли от голода.

Были попытки обьяснить подобную жестокость экономическими причинами и сопротивлением кулаков. Но на самом деле крупных землевладельцев было совсем немного. Как заявил советский политик Косиор в "Известиях" от 2 декабря 1933 года "украинский национализм - наша главная опасность". И это было главной причиной, из-за которой украинское крестьянство было принесено в жертву.

Это не просто массовое убийство. Это геноцид. Уничтожение не только людей, но и уничтожение, культуры, языка, уничтожение нации."


Полностью статья Рафаэля Лемкина на английском SOVIET GENOCIDE IN THE UKRAINE (pdf) - ЗДЕСЬ:

* * *
Геноци́д (от греч. γένος — род, племя и лат. caedo — убиваю) — действия, совершаемые с намерением уничтожить,полностью или частично, какую-либо национальную, этническую, расовую или религиозную группу как таковую путём:
убийства членов этой группы;
причинения тяжкого вреда их здоровью;
мер, рассчитанных на предотвращение деторождения в такой группе;
принудительной передачи детей;
предумышленного создания жизненных условий, рассчитанных на полное или частичное физическое уничтожение этой группы.


(Из определения геноцида Рафаэля Лемкина, которым пользуется ООН).

mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)
Не фотошоп.
Аман Тулеев, губернатор Кемеровской области РФ.


mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)
І ще розкажіть мені, що а ні мова тих, хто тоді воював в Україні з жінками і дітьми,
а ні мова тих жінок і дітей з котрими воювали, "не має значення".
Бо воювали вони в Україні зовсім за  інше, і не має значення якою мовою складено розстрільни списки українців.
А те, що і тоді мова ворогів самостійної України була російскою, і сьогодні окупанти частини України тотально російськомовні , то так,... випадкове, неважливе і не головне.


Дело было во Львове в году 1949-50-м, на нашей общей с соседями кухне.
Я была ещё ребёнком но случай этот помню хорошо.


Наша квартира была очень дружная.
Как-то среди ночи в квартире начался общий шум.
Все сбежались на кухню где в истерике бился головой об стол наш сосед и повторял одну и ту же фразу:
- "Я больше так не могу!
Я воевал с фашистами, но я не могу воевать с детьми и бабами!"


Наш сосед был в войсках НКВД, один из тех кто по ночам приходил с арестами, а на него кидались с плачем дети и их матери, пытаясь защитить отцов.
Наш сосед после этого ушёл в отставку и больше с этой работой не был связан.

facebook Inessa Amosova



mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)

Степа́н Євге́нович Шухе́вич (1 січня 1877, Серафинці, Городенківський район, Івано-Франківська область — 6 червня 1945, Амберг, Американська зона окупації Німеччини) — український громадський і військовий діяч, отаман УСС (1914–1915), отаман УГА (1918–1919), стрийко Романа Шухевича.

Originally posted by [livejournal.com profile] galiziaforever at Др Степан Шухевич ДВІ ПСИХІКИ
I.
З кінцем весни 1918-го року назначено мене командантом австро-угорської полевої жандармерії міста Одеси при австрійськім гувернері Одеси.
Зараз по приїзді до цього гарного міста старався я нав’язати зносини з тамошними Українцями, аби пізнати їх життя-буття. Цілком природно не робив я цього в тій цій ціли, аби свої відомости використати урядово. Буде цілком зрозумілим, що доступ до неявного життя української громади був для мене, як команданта жандармерії, не тільки тяжкий, але просто неможливий.
Ціла австро - угорська армія була щонайменше неприхильно настроєна для української держави. Спеціяльно неприхильно відносився до цеї справи австрійський гувернер Одеси генерал Бельц, що стояв під безмежним впливом Генерала Мустафіла, гувернера Одеси, наставленого зі сторони гетьмана Скоропадського.
Цей останній, з роду мабуть Татарин, був запеклим Москалем і відповідно настроював австрійського гувернера.

Тоді арешти полевої жандармерії були переповнені українськими громадянами, яких замикано під позором більшовизму.
Проте нікого не може здивувати, що мені було просто немислимо самому втиснутися до українських гуртків.
Але на щастя було тоді в Одесі доволі старшин-Українців з австро-угорської армії, як проф. Зілинський, Іван Герасимович, Данилко, Яр.Колтунюк, бл. п. Денис Сумик і богато инших. Вони приїхали скорше від мене. Вони мали широкі зна¬йомства в українських гуртках і обіцяли мене туди ввести. Денис Сумик був тим, що мене перший впровадив до „Українського Клюбу“, який приміщувався на Малім переулку*.
Ту сцену пам’ятаю так докладно, як коли б вона вчера відігралася.Read more... )

- - -
*
Сьогодні - провулок В.Маяковського №8

Ще зі спогадів Шухевича:
Як в Одесі у 1918 році, Шухевич арештував москаля за наругу над Українською державою.
mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)
Обама ссать сюда не заходит.

Originally posted by [livejournal.com profile] felbert at Киевский подъезд в стиле дворца 17 века
Житель украинской столицы самостоятельно облагородил три этажа своего подъезда таким образом, что они стали похожи на помещения дворянских поместий XVIII века. На это роскошное благоустройство у него ушло 15 лет жизни.

Киевлянин превратил свой подъезд в дворец 17-го века

Read more... )
mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)
Продовження вчорашнього посту
Як в Одесі у 1918 році, арештовували за наругу над Українською державою.



Степа́н Євге́нович Шухе́вич (1 січня 1877, Серафинці, Городенківський район, Івано-Франківська область — 6 червня 1945, Амберг, Американська зона окупації Німеччини) — український громадський і військовий діяч, отаман УСС (1914–1915), отаман УГА (1918–1919), стрийко Романа Шухевича.

До вчорашньої мого допису зі спогадами дядька Романа Шухевича українського правника, доктора Степана Шухевича (1877 - 1945 рр.) про його "комендантство" в Одесі 1918 року. Про це він пізніше згадував і в своїх загальних спогадах "Моє життя", але коротко. Там теж є про Е. фон Бьольця.
Для повноти інформації наводжу уривок:


«…В Одесі став я командантом польової жандармерії при гувернері м. Одеси. Моя влада відносилася до самого міста Одеси, бо головний дверець (тобто залілничний вокзал – Т.Г.), порт і околиця міста – Пересип мали своїх окремих командантів.
Склад мого жандармського відділу був переважно мадярський, хоч мав я дві чисто українські станиці: одну – в Олександрівськім Саду, а другу – в центрі міста, недалеко від Собору.
Як командант єдиної поліційної влади в самім місті, я мав великі і широкі повновласті. Зовсім природно, що зразу населення мене боялося, як боялося мох російських, а опісля мадярських попередників. Не надто строге, але справедливе поступування спричинило те, що страх перемінився у поважання до моєї особи. Я вспів дійти до цього, що в часі, коли по ночах убивано австрійських старшин, мені можна було ходити по ночах містом зовсім свобідно, ніхто мене не напастував.

Була нагода доробитися направду великого майна.
Багаті, дуже багаті купці виявляли охоту складати мені гарні й дорогі дарунки, але я від цього відказувався і виїхав з Одеси такий самий убогий, яким був перед приїздом, яким остав дотепер і яким остану до смерті.
Не раз знайомі радили мені, аби користати з нагоди і брати зліва й справа, але я цього не робив. Я вірив, що буде Самостійна Українська Держава, де мусить бути лад, і не ялося, щоб українські команданти приучували населення своеі держави до того, щоб воно давало хабарі, та щоб устійнювати думку, що українські команданти і урядовці – хабарники.


В Одесі було доволіRead more... )
mysliwiec: (pic#108509455 министерство предупреждает)
Тарас Гончарук
у ФБ спільноті "Одесі-600"

Сьогодні в Одесі на Другому християнському цвинтарі відновили надгробок австрійському генералу Едуарду фон Бьольцу (1864 - 1918 рр.). Справа чудова.
Проте ідеалізувати цю постать не слід. Я це до того, що не варто йому ставити пам'ятників в місті, чи називати в його честь вулиці.
В нас дуже люблять вшановувати усіх начальників. аби вони були проти України (на відкритті відновленого надгробку, кажуть, виступав і Д.Волошенков, вочевидь, невипадково).
Е. фон Бьольц був досить проросійським, а також переконаним супротивником існування держави Україна.
(дружина  губернатора фон Бьольца була росіянка з Курська)
Про це між іншим, є у спогадах Степана Шухевича (1877 - 1945 рр.). Вони трішки задовгі. Але, якщо маєте можливість - прочитайте.
Мені здається вони також дають приклад того, яким має бути справжній український поліцейський.
Існують і інші спогади С.Шухевича про перебування в Одесі (там є і про причини самогубства Е. фон Бьольця).
До речі, чудове читання на ніч. Позитивне.


"ЗА ГЕТЬМАНСЬКИХ ЧАСІВ B ОДЕСІ

Read more... )

Зараз на другий день викликав мене до себе губернатор Бельц і запитав, за що заарештовано Орлова.
Я оповів йому все згідно з правдою, на що дістав відповідь:
– А що ж нас те може обходити, що Орлов кпить собі в куплетах з України?
– Як то?
– відповів я. – Ми перейняли на себе всю поліційну службу в Українській державі, і нашим обов’язком с дбати про те, щоби цю державу шановано, – сказав я.
– Що нас обходить якась там Україна? — перебив мене губернатор.
– Нас дуже обходить хоча би для того, що дружня держава, яка постачає нам харчі. без котрих в Австрії вже давно люди погинули б з голоду, – сказав я.
– Я не знаю ніякої української держави. Знаю тільки Росію. Ніякої української держави нема, а те, чого нема не можна зневажати. Прошу негайно випустити з-під арешту і мені надати про це звіт. – закінчив жорстко генерал.

Це все діялося пізно вечері, у тім часі, Австро-Угорщина вже таки дуже валилася, коли не можна було знати, що буде завтра. Пізно ніччю прикликав я до телефона підстаршину жандармерії і наказав ранком звільнити Орлова так він уже не міг тої ночі виступати на сцені.
Коли другої години ранком зайшов я на снідання до палати губернатора Бельца, його чура сповістив мене, що генерал перед хвилиною стрілом з револьвера відібрав собі життя.

У палаті зчинилася страшна метушня. Усі вважали, що смерть генерала віщує щось незнане, щось страшне. Старшини з його команди рішили негайно по його похоронах виїхати окружною дорогою на Київ і Польщу до Відня. Усе почало готуватися в дорогу, і коли зараз таки другого дня поховано генерала, старшини дослівно з кладовища поїхали на залізничний вокзал, куди чури вже були доставили їх вантаж.
Я остався в Одесі і не забув про Орлова.

Увечері пішов знову до кабаре підстаршина жандармерії з тайними агентами і жандармами, і сцена повторилася зі всіма деталями. Коли тільки Орлов почав співати свій нужденний куплет, знову на сцені його заковано, і спроваджено до арешту.

Але між тим вертали до Одеси німецькі війська з Малої Азії. Німецький генерал зайняв місце губернатора. До нього знову удався генерал Мустафін і просив звільнити Орлова.
Німецький комендант покликав мене до себе:
– Маєте повну слушність! Треба. цього «керля» поставити під суд, щоби не насміхався на майбутнє з вашої вітчизни.

Коли я покидав Одесу, Орлов сидів уже під арештом у німецькій армії і не знаю, яка доля його стрінула.
Цей дрібний момент подаю на приклад, як різно поводились тоді в Україні команданти союзних армій, а зокрема український гетьманський губернатор".



Степа́н Євге́нович Шухе́вич (1 січня 1877, Серафинці, Городенківський район, Івано-Франківська область — 6 червня 1945, Амберг, Американська зона окупації Німеччини) — український громадський і військовий діяч, отаман УСС (1914–1915), отаман УГА (1918–1919), стрийко Романа Шухевича.

Перша публікація спогадів:
Д-р С.Шухевич. «За гетьманських часів в Одесі» // Календар Червоної Калини на 1931 рік.
Друга публікація спогадів:
у книзі Тараса Максим’юка "З Україніки Причорномор’я : книга нарисів та есе". - Одеса : Маяк, 2008.


* * *
Продовження тут: - Одеса 1918 року, у спогадах поліційного коменданта Одеси С. Шухєвича

Profile

mysliwiec: (Default)
mysliwiec

May 2017

S M T W T F S
 123456
789 10111213
14151617181920
21 2223 24 25 2627
28293031   

Syndicate

RSS Atom

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated May. 26th, 2017 06:56 pm
Powered by Dreamwidth Studios